Розкажіть це учням: саморобні та покупні лизуни (слайми) небезпечні для здоров’я Серед школярів

Серед школярів сьогодні дуже популярні лизуни, які також називають слаймами. Хтось купує їх, хтось робить сам з аптечного тетраборату натрію, гліцерину та інших небезпечних речовин.

Лизун, слайм – желеподібний матеріал із властивостями неньютонівської рідини (така речовина при повільному м’якому дотику має властивості в’язкої рідини, що розтікається; а при швидкому й сильному дотику, наприклад, при киданні у перешкоду, має властивості твердого тіла).

Лизуном цю іграшку називають за аналогією з однойменним (у російському та українському перекладах) привидом – героєм коміксів, мультсеріалу і фільму «Мисливці за привидами». В англійському оригиналі привида у вигляді зеленого слизу звали Slimer. А іграшка англійською, а нерідко й українською має назву slime, слайм.

Нині серед школярів модно робити лизунів самостійно – поєднуючи гру в «юних хіміків» з виробництвом хендмейд-іграшки на дому. Саме це нове захоплення змушує батьків хвилюватися, адже дитина тривалий час контактує з похідним хімічного експерименту.

Побоювання небезпідставні. У 2018 році в Ізраїлі дев’ятирічна дівчинка отримала важке шкірне захворювання після гри з лизуном, якого зробила сама, знайшовши в інтернеті рецепт на основі гелю з пральних капсул, клею та інших матеріалів.

Основні компоненти для приготування лизуна – полімер (клей ПВА або пінка для гоління) та активатор реакції, у ролі якого найчастіше виступають тетраборат натрію, гліцерин, суміш тетраборату натрію з гліцерином (borax), рідина для контактних лінз чи її суміш з харчовою содою.

У чому небезпека слаймів?
Ціла низка складників слаймів належить до частково токсичних – безпечних при короткотривалому контакті з невеликою кількістю речовини, але небезпечних при подовженому контакті.

А саме:

Як указано в інструкції до тетраборату натрію, прямий і тривалий контакт з ним спричинює дерматит, алергічні реакції. Бор, атоми якого містяться у складі цієї рідкої солі, є речовиною ІІ класу небезпеки для людини (високонебезпечною).
Тривале вдихання випарів полівінілацетату (клею ПВА) спричинює подразнення гортані й очей. Не рекомендується користуватися полівінілацетатом астматикам і людям з потужними алергіями.
Крохмаль і желатин самі по собі нетоксичні навіть при тривалому контакті. Але ці харчові речовини швидко пліснявіють і гниють – бактерії й грибки особливо активно розмножуються у цих речовинах. Лизун з великою кількістю крохмалю й желатину за кілька годин стає грибково-бактеріальною бомбою.
Навіть лизун без крохмалю й желатину збирає на поверхню міцний шар пилу й бруду – знов-таки з мільйонів бактерій і грибків.
Про гліцерин треба розказати окремо. Гліцерин існує харчовий (виробляється з тваринної й рослинної сировини, використовується у кондитерських виробах і маркується як добавка Е422) і неїстівний «аптечний» (виробляється з нафтопродуктів, входить до складу майже всієї косметики світу й доброї половини ліків).

Незважаючи на таку масовість і щоденність вжитку гліцерину кожним з нас, він нетоксичний лише в дозах у декілька мілілітрів на виріб (скажімо, на торт, на кусень мила, на тару з рідкою косметикою). При таких дозах не відбувається його випаровування.

А от при обсязі гліцерину вище 30 мл у будь-якій суміші, як доведено хіміками ще у ХVІІІ столітті, відбувається виділення з суміші парів гліцерину. Фізіологи фіксують такі можливі наслідки вдихання молекул гліцерину з повітрям: зниження вологості слизових оболонок (пересушення гортані), дихальні захворювання (постійний кашель), погіршення нюху і зниження роботи рецепторів смаку.

Ще одна проблема: якщо харчовий гліцерин можна нагрівати, то аптечний гліцерин при нагріванні окремо виділяє (випаровує) акролеїн – речовину І класу небезпеки (наднебезпечну), яка має характерний їдкий запах і спричинює сльозотечу. Легені людини відфільтровують акролеїн, але його осад так і залишається у легенях, де роками діє патогенно.

Відтак рецепти слаймів з нагріванням обсягів аптечного гліцерину понад 1-2 мл – це однозначне «виробництво» токсичних парів акролеїну.

Куплені лизуни теж небезпечні
Хімічні досліди продукції 11 виробників лизунів показали, що у восьми з них перевищена концентрація бору, гранично допустима для контакту з людиною; вона дорівнює 0,3 мг бору на грам продукту.

Так, у одного виробника (Jupiter Toysmith) вміст бору в слаймі аж у 4,7 разів вище норми: 1,4 мг/г. В інших випадках бору в 3,3 рази більше, ніж можна – 1 мг/г у лизунах CCINEE Pink Fluffy Slime і 0,98 мг/г у слаймах Cosoro Dodolu Crystal Slime Magic Clay.