Усі малюнки Сашка були про небо: вчителі курсанта з Ан-26 зі сльозами згадали його дитинство

19-річний курсант Олександр Бойко ще з дитинства марив небом

Ледь стримуючи емоції, вчителі розповіли про свого колишнього учня, який з самого дитинства марив небом і літаками. Про це повідомляє АрміяInform.

“Він змалку мріяв стати військовим льотчиком. Його дитячі малюнки, відповіді на уроках, речення, які він складав – все було про небо, про літаки. Він читав дуже багато книг про пілотів, у нього це була заповітна мрія і він її здійснив”, – так згадує Олександра його перша вчителька Тетяна Махлаєва.

Хлопець виріс у багатодітній сім’ї (п’ятеро дітей) та завжди був опорою для мами, допомагав і доглядав за молодшими братами й сестрами.

Сусіди кажуть про нього з теплом: “Дуже хороший, гарний хлопчик, завжди допомагав мамі, привітний і ввічливий”.

За словами класної керівниці Валентини Дудукової, хлопець був тихий, спокійний, але наполегливий і працелюбний.

“Мав багато грамот і подяк як за успіхи в навчанні, так і за перемоги на міських, обласних змаганнях з футболу. Разом із класом ми часто подорожували, влаштовували туристичні походи. Сашко був чудовим товаришем, не любив хизуватись, але допомагав багатьом однокласникам, бо був просто справжнім надійним другом. А коли у 10 класі я опитувала дітей, хто ким бажає стати, він сказав: хоче вступати саме до Харкова і стати пілотом. Це була його мрія і він впевнено йшов до неї”, – згадує вона.

Директор Шосткинського ліцею-інтернату спортивного профілю Валерій Захарченко розповів, що Сашко в старших класах твердо вирішив стати льотчиком.

“Щобільше, йому було з кого брати приклад. Його рідна Богданівка межує з Ображіївкою, батьківщиною тричі героя Радянського Союзу Івана Кожедуба. Він там бував, і в музеї в Шостці. Хлопчик дуже добре опановував математичні знання й мав хорошу пам’ять, працював над собою, розвивався фізично і гарно вчився. Бо у нього була мрія”, – говорить директор ліцею.

Куточок пам’яті про 19-річного курсанта Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба Олександра Бойка згодом займе почесне місце в шкільному музеї як пам’ять для всіх, хто знав цього чудового юнака, який самотужки здійснив дорослу мрію про небо і літаки.