УКРАЇНА LIVE

Від початку війни до незаконних збройних формувань на тимчасово окупованих територіях України в різний час долучилися десятки малолітніх та неповнолітніх.

Хтось із цих дітей відразу ж після звільнення окупованого міста повернувся до цивільного життя, інші й досі підтримують бойовиків.

При цьому траплялися особливі випадки. Іноді у збройних формуваннях опинялися неповнолітні діти відмінної расової приналежності. Так, наприклад, сталося з Антоніо Квайє, який зовнішньо значно відрізнявся від решти бойовиків. Адже він був афроукраїнцем.

Коаліція “Справедливість заради миру на Донбасі” опитала кількох свідків та очевидців того, як Антоніо добровільно став підтримувати проросійських бойовиків.

Далі – про непросту долю хлопця, який пройшов крізь барикади та блокпости на боці сепаратистів. З міркувань безпеки імена свідків не називаються.

Антоніо було близько 16 років, коли він вступив у незаконне збройне формування так званої “ДНР”. Тоді він навчався на третьому курсі у Слов’янському педагогічному ліцеї.

“Що йому не було 18 років, говорили про це. Третій же курс ліцею закінчувався”, – стверджує свідок №1 зі Слов’янська, чия сестра навчалася разом з Антоніо Квайє.

Тут варто додати, що четвертий курс ліцею прирівнюється до 11 класу середньої загальноосвітньої школи.

16-річний Антоніо Квайє пройшов крізь барикади та блокпости на боці сепаратистів

Квайє був дитиною талановитою, з дитинства займався музикою – грав на трубі у джазовому оркестрі.

“Взагалі він такий розумний хлопець був. Про нього казали, що він добре грає. Виступав”, – продовжує свідок №1.

“… Я ходив завжди на ці оркестри, і я бачив, як він зростав, яким він прийшов, яким пішов”, – розповідає свідок №2 зі Слов’янська.

Але йшов час, і Антоніо змінив сферу своїх зацікавлень з музичної на більш популярну серед юнаків. Хлопець почав займатися у бійцівському клубі тайського боксу “Боєць” під керівництвом тренера Олексія Юкова.

Весною 2014 року Квайє пристав до проросійських бойовиків, які захопили Слов’янськ на початку квітня.

“За це його вигнали з цих тайських єдиноборств. Там сам рух проукраїнський та й тренер був трохи жорсткий. Просто взяли і вигнали, за допомогу на блокпостах”, – пригадує свідок №1.

Весною 2014 року Квайє пристав до проросійських бойовиків, за це його вигнали із бійцівського клубу тайського боксу

Опитані коаліцією “Справедливість заради миру на Донбасі” особи на власні очі не бачили Антоніо зі зброєю. Імовірно, на блокпосту сепаратистів хлопець виконував допоміжні та охоронні функції – тягав вантажі, обороняв барикади проросійських бойовиків.

“Ходив на барикадах з цією стрічкою… Що він там робив – не знаю, я його особисто просто бачив, що він там щось робив… Зі зброєю я його не бачив. Але факт того, що він там був, це вже, звісно, погано.

Після захоплення адмінбудівель, коли тут барикади вже встановили, більше всього він був отам, на вокзалі, де він і жив, перетин Карла Лібкнехта і Володарського, тепер якось вони по-іншому називаються (нині – Святогірська та Барвінківська – авт.)“, – розповідає свідок №2.

Світлини з блокпостів Антоніо публікував на своїй сторінці у соцмережі “Вконтакті”. Здебільшого саме завдяки цьому однолітки дізнавалися про його життя після залучення до сепаратистів.

Нині цієї сторінки, як і самого Квайє, вже немає.

“Знаю з фото, що він допомагав хлопцям-сєпарам тягати різні штуки. Ну, я бачив шини. Але він уже був у формі. Барикади будував. Я не знаю, скільки часу він там служив”, – каже свідок №1.

Чому хлопець опинився у лавах “ДНР” достеменно невідомо, але є припущення, що мали місце дискримінація та жорстоке ставлення з боку інших дітей

Щодо причин, які могли мотивувати Антоніо приєднатися до сепаратистів, думки свідків розділились.

“Просто звичайна підліткова ейфорія така, побігати десь, у “війнушки” погратися”, –стверджує свідок №2 і додає, що про жодну дискримінацію за расовою ознакою не може бути й мови: “Чорношкірого тут ніхто не дискримінував. Більше того, він був екзотичним екземпляром, і це більше викликало зацікавленості ним, ніж неприйняття…

Сказати, що саме через колір шкіри – ну, навряд чи…”

Натомість однолітки Квайє мають інші припущення.

Подейкують, що саме дискримінація та жорстоке ставлення з боку інших дітей могли викликати його ненависть до всього українського.

“Тоні ж афроамериканець був. Через це він терпів якісь знущання у школі. Через це він міг бути ображеним. Нам розповідали, що однокласники його іноді били. Дискримінували. Діти й так жорстокі в такому віці, а тут…

Мені здається, це могло слугувати приводом… Там навіть відео ніби якесь було, де над ним знущаються. Це ще коли він у школі вчився”, – пригадує свідок №1.

Після визволення Слов’янська у липні 2014 року, тієї ж осені Антоніо повернувся до навчання у ліцей. Вже там його згодом шукали українські військові для проведення з хлопцем виховних бесід.

Антоніо Квайє трагічно загинув понад рік тому. Трапилося це 21 вересня 2015 року.

Його збив п’яний водій автомобіля “ВАЗ-2107”, коли він гуляв із другом. Про це досі зберігся запис у соціальній мережі “Вконтакті” на стіні спільноти бійцівського клубу, частиною якого Тоні колись був.

Про загибель Антоніо досі зберігся запис на стіні спільноти бійцівського клубу у соціальній мережі “Вконтакті”

*   *   *

Історія Антоніо Квайє – особлива, проте напевно не єдина з тих, які трапилися під час військового конфлікту на сході України. Для того, аби жодна з них не забулася, коаліція “Справедливість заради миру на Донбасі” займається документуванням.

Станом на початок жовтня 2016 року правозахисники ідентифікували 41 індивідуальний випадок залучення неповнолітніх до незаконних збройних формувань.