“Згоріла за лічені дні. Велика втрата для України”: від коронавірусу померла відома волонтерка

У місті Харкові від ускладень коронавірусу померла Інна Янголенко – волонтерка АТО і дружина екс-комбата батальйону особливого призначення “Слобожанщина”.

Про це повідомляє “Це моя Україна” з посиланням на Олену Ловчиновську.

За словами Олени Ловчиновськової, Інна Янголенко померла в ніч з 11 на 12 жовтня.

“У 2014 вона, будучи цивільною людиною, пішла захищати Україну. Вона завжди була поруч з чоловіком. Не побоялася і вирушила з батальйоном в АТО. У 2015 машину, в якій знаходилися Андрій та Інна Янголенко, підірвали. Тоді, отримавши численні поранення, Інна буквально повернулася з того світу. у них двоє прекрасних синів, які люблять Україну, – повідомила Олена Ловчиновський в Facebook. – Легені Інни сильно постраждали під час вибуху і не витримали цю нову інфекцію COVID. Страшна втрата для родини, друзів і України. Дуже співчуваю мамі Інни,   чоловікові Андрію Олександровичу і синам. Тримайтеся ” – зазначає Олена Ловчиновська.

Тетяна Чорновол також написала свої спогади про Інну Янголенко:

“Померла добробатівець Інна Янголенко. Фактично, від поранень легень, отриманих внаслідок теракту 2015 року в Харкові. Короновірус доконав її діряві легені.

З Інною я познайомилася в 2014 році у Волновасі. Разом з чоловіком Андрієм і його братом Сергієм вона пішла на фронт в першій хвилі добровольчого руху. В кінці серпня – на початку вересня 2014 року я сама була в складі добровольчого батальйону «Азов» і якось нас підняли рано вранці, щоб перекинути на захист Волновахи. Тоді, внаслідок атаки російських військ, під Іловайськом почалася паніка, “посипався” фронт. Була небезпека, що російські війська просто підуть в Крим, минаючи Маріуполь з заходу. Треба було утримати Волноваху – головне місто на їх шляху.

Однак ми, «Азов», на порятунок Волновахи так і не рушили… залишилися на базі в Маріуполі. Нам повідомили, що немає сенсу, бо Волноваха вже не наша… Проте, на щастя для Маріуполя, Волноваха не пала. Ми її утримали завдяки двом добровольчим батальйонам – «Харків» та «Слобожанщина», що керувалися братами Янголенками, які єдині виконали наказ піти на захист міста. Тоді в складі батальйонів була і Інна, матір двох дітей…

В двох батальонах було всього близько півсотні бійців, тому, повірте, роль кожного з них в обороні Волновахи була велика! І це не була оборона Волновахи – це, по суті, була оборона Маріуполя. Не скажу, що там велися активні бої, головне, що в потрібний момент батальйони взяли місто під контроль, замінували мости і проїздні шляхи, створили ефект присутності й тим виграли кілька надзвичайно необхідних для української армії днів, поки минулася паніка.

А далі був Харків…

В 2015 році в результаті теракту (в той час Харковом прокотилася хвиля терактів проти діячів національно-патріотичного руху) під авто, на якому їхали Андрій та Інна Янголенки, зірвалася міна. Подружжя чудом вижило… Більшість осколків дісталося легеням Інни, і зараз вони просто не витримали…

Світла пам’ять воїну світла – Інні!

P.S.Так багато, ще хочеться сказати і багато до кого звернутися… Я не забуду і буду нагадувати. Інна заслужила на справедливість.”