Categories: Україна

Скажу вам чесно, я знав, що рано чи пізно зі мною це станеться і що мене чекає: Президент вразив мережу признанням

Пост Зеленського у фейсбук мовою оригіналу:

Треба об’єктивно дивитися на ситуацію. Ще від початку глобальної пандемії я зрозумів, що ковід точно не пройде і повз мене. Навіть трохи здивувався, як інфекція оминула мене, коли захворіли рідні. На жаль, маємо прийняти для себе таку аксіому: поки не буде надійної вакцини – кожен під загрозою. Єдине, що можемо зробити, це спробувати розірвати ланцюжки зараження і тим самим суттєво знизити навантаження на лікарні й отримати можливість «витягнути» важкі форми.

Зрозуміло, що робота Президента не дозволяє бути повністю ізольованим. Ти завжди у спілкуванні, бо без цього не будеш ефективним. Президент – це перш за все зустрічі, комунікації, особиста модерація. Тому я одразу був у зоні великого ризику.

Але ми всі переносимо ковід неоднаково. Комусь щастить більше, і почуваєшся непогано, навіть маючи невелику підвищену температуру. Це мій випадок. Принаймні поки що. Це життя. І все можливо.

З іншого боку, бачу й те, що вже почалося в соцмережах: реєстрові «експерти» від наших політичних опонентів радіють моїй хворобі. Це вже за межею людяності. Що ж, на мій погляд, це люди з ампутованою совістю, і вони доводили це неодноразово. Мені нічого про них сказати. Крім одного: зло повертається обов’язково й стократно.

Підтримай нашу сторінку в Facebook.

Коронавірус не може бути причиною для радощів, навіть коли хворіють опоненти. Це дуже підступна інфекція. Головна її небезпека в тому, що негативні наслідки можуть проявитися з часом. Тому нікому цього не бажав і не побажаю. Навпаки, я особисто щиро всім, зокрема політичним опонентам, бажаю тільки здоров’я та обов’язкового одужання. Сподіваюсь, і для більшості українців ковід не буде приводом для зловтіхи. Бо ми нормальні. Абсолютно. За винятком невеликої кількості суб’єктів, які зовсім втратили людські якості.

Ми обов’язково переможемо в цій складній битві. Людство за цей рік навчилося багато чого. Є й протоколи лікування, є дієві препарати, є розуміння того, як і коли світ побачить вакцини. Україна також пройшла великий шлях від майже повністю розвалених медичної та лабораторної систем до здатності справлятися, коли в нас і 10 тисяч заражень щодоби, і робити вже по 50 тисяч тестів щодоби. Рік тому такого потенціалу не було й близько. Ми працюємо. Хоча декому подобається самих себе принижувати. Вони це робили протягом п’яти років. Продовжують принижувати свою країну, відмовляти їй у силі й хисті сьогодні.

Так чи інакше, вже до кінця року зможемо ще більше. Бо ми – велика нація, і варто тільки відродити віру в себе, упевненість у своїх силах і йти в цьому світі разом з найкращими. Всім гарного здоров’я. І вдячний кожному, хто бажає мені швидкого одужання. Вірю, коронавірус не витримає теплоти ваших слів

Володимир Зеленський

annashchesna

Recent Posts

Вербування через кохання: як російські спецслужби полюють на українців на сайтах знайомств

Російські спецслужби активно використовують сайти знайомств для вербування українців — як військових, так і цивільних.…

1 місяць ago

“Не про мільйон, а про себе”: дівчина №1

Вероніка, 21 рік, перша жінка, що підписала "Контракт 18–24" у 72-й бригаді. Але це не про…

1 місяць ago

Ця стрічка розповідає про шлях підрозділу, який став символом сучасних українських штурмових військ

Ця стрічка розповідає про шлях підрозділу, який став символом сучасних українських штурмових військ. Це історія…

1 місяць ago

⁨⁨Україна варта того, щоб за неї боротися.

Її захисниці — це сила, професіоналізм і відданість, якими справді можна пишатися.Щодня вони виконують свою…

1 місяць ago

«Боги війни» та «ландшафтні дизайнери» 28 ОМБр

У арти мало романтики, хіба можна вважати романтичними холодні ранки, вічний бруд під ногами, збиті…

1 місяць ago

Одинадцять років тому на військовій карті України з’явилася 53 окрема механізована бригада імені князя Володимира Мономаха

Бригада, що пройшла сотні кілометрів фронту. Це шлях, написаний мужністю, потом і кров’ю. Шлях людей,…

1 місяць ago