Вчителі перебувають, фактично, на передовій, ризикуючи заразитися на COVID-19 – освітня експертка

Оксана Онищенко поспілкувалася з головою держпродспоживслужби щодо проблемних ситуацій у закладах освіти.

Школа і дитсадок – місця підвищеної контактності. Тут сходяться ниточки з сотень тисяч родин. Хтось дотримується карантину, а хтось – у секті конспірологів. Але всі в одному човні, тож невиконання приписів та протоколів, покликаних знизити небезпеку зараження на COVID-19 загрожує і першим, і другим. Проте усвідомлюють це не всі. Про це написала редакторка відділу освіти і науки DT.ua Оксана Онищенко на порталі ZN.ua. Останнім часом дедалі більше хворіють учителі. Як і медики, вони перебувають, фактично, на передовій, ризикуючи заразитися. Проте, можливо, деяких випадків зараження дітей і педагогів вдалося б уникнути, якби кожен дотримувався заходів захисту, – зазначила Оксана Онищенко. Вона наводить декілька прикладів щодо порушення заходів безпеки: В одній столичній школі під час канікул проводили конференцію для вчителів. У тісному залі пліч-о-пліч шість годин поспіль сиділи колеги з різних шкіл. Прийшли, бо це потрібно для атестації. Про онлайн ніхто не подумав. Усе традиційно, обличчям до обличчя. Після цього заходу захворіло відразу семеро вчителів, а решта від страху взяли відпустку власним коштом. І вся школа на два тижні закрилася на карантин. Директор потім тихо плакала в кабінеті – як же так сталося? Тато з позитивним аналізом на ковід щодня після уроків приїжджає по дитину до школи й відвозить її до бабусі, бо він «на самоізоляції». Всі про це знають, однак і вплинути на ситуацію не можуть. У школі в актову залу на черговий урочистий захід зганяють відразу кілька паралелей учнів – ну й що, «ми ж один колектив, чого боятися».

Наплювацьке ставлення і дотримання протоколів на «відчепися» – найкращі помічники пандемії, – зазначила редакторка. Про основні правила карантину вона поговорила з начальником головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві Олегом Рубаном.

Оксана Онищенко (далі О. О.): Запобіжні заходи у школах справді важливі, однак не все залежить від учителів. Наприклад, не у всіх школах є медсестри. Тоді як саме вони мають першими виявити хворого, ізолювати його й супроводжувати до приїзду батьків або «швидкої».

Олег Рубан (далі О. Р.): А ось за це відповідальність повністю лежить на директорі школи. Ще з березня було прийнято рішення і поставлено завдання кожному директорові: забезпечити свою школу медичним персоналом та інфраструктурою (ізолятором, приміщенням для сортування, для санітарного огляду людей щоранку. Якщо в школі немає медичної сестри – це виключно недогляд адміністрації.

О. О.: Але директори часто не можуть знайти людей, бо через низьку зарплату ніхто не хоче йти працювати медсестрою в школу.

О. Р.: Послухайте, але вони можуть укласти договір з лікувальними закладами, розміщеними поруч зі школою. У березні це все обговорювалося десятки разів. Ті з директорів, хто каже, що нічого не може зробити і що це не від нього залежить – просто виправдовують таким чином власний недогляд.

О. О.: Коли в школі або садочку виявили хворого, хто, крім нього, обов’язково має йти на самоізоляцію? Інколи батьки скаржаться, що вчитель, котрий викладає в кількох класах, включно з тим, у якому виявлено ковід, залишається на роботі.

О. Р.: Коло осіб, які підлягають самоізоляції, визначається простими вимогами: має піти на самоізоляцію той, хто спілкувався з хворою людиною без засобів індивідуального захисту понад 15 хвилин у закритому приміщенні. Такі люди ізолюються на 10–14 днів.

О. О.: Правильно я розумію, що коли вчителі сиділи на нараді без масок і один учитель захворів, усі йдуть на самоізоляцію? «Та не може цього бути! Ми один колектив, усі постійно спілкуються! Давайте тоді закриємо всіх, хто з хворим каву пив», – сказала мені знайома завуч.

О. Р.: Так, і хто каву пив, і хто на нараді був. Взагалі, наради тепер мають проходити з використанням системи онлайн, а ті, хто з виробничої потреби справді мусять перебувати на нараді, зобов’язані бути в засобі індивідуального захисту. Вони істотно знижують ризик заразитися.

О. О.: Інколи батьки приховують, що вони хворі самі або дитина хвора, відправляють її в садок або школу з кашлем. Знайома вихователька розповіла мені про дитину, котра бігала кашляти в туалет або закривала рот руками, бо мама сказала кашляти так, аби ніхто не чув. Що можуть зробити педагоги в таких ситуаціях?

О. Р.: Якщо дитина з кашлем і проявами гострих респіраторних захворювань залишається в колективі, то кримінальну відповідальність за це несе директор школи. Згідно з правилами, таку дитину відправляють в ізолятор, а медпрацівник повідомляє про це батькам. І якщо батьки кажуть, що дитина здорова, й відмовляються її ізолювати, директор школи має повне право повідомити у правоохоронні органи.