УКРАЇНА LIVE

У 2020 році було багато космічних фото, які принесли справжнє задоволення.

“Космічний риф” від “Хаббла”

У квітні космічному телескопу “Хаббл” – одному з найважливіших наукових інструментів, які коли-небудь створювало людство – виповнилося 30 років.

Щоб це відзначити, опублікували дивовижний знімок космічного регіону неподалік нашої галактики, де формується нова зірка.

На ньому видно гігантську червону туманність (NGC 2014) та її меншу синю сусідку (NGC 2020) у Великій Магеллановій Хмарі – галактиці-супутниці Чумацького Шляху за 163 тис. світлових років від нас.

Туманності – це величезні міжзоряні хмари пилу та газу, в яких формуються зірки.

А це вже класика від “Хаббла” – туманність Вуаль, рештки зірки після вибуху

У центрі туманності NGC 2014 є скупчення яскравих зірок, кожна з яких у 10-20 разів масивніша від нашого Сонця.

Це фото назвали “космічний риф” – туманності нагадали астрономам підводний світ.

Захоплення уламків астероїда

NASA кілька разів моделювало наближення і посадку Osiris-Rex на поверхню астероїда

Апарат NASA Osiris-Rex здійснив ризикований маневр до астероїда Bennu, щоб зібрати на ньому зразки породи та доставити їх на Землю.

Такі астроїди – первісні реліквії епохи зародження Сонячної системи. Це мандрівні “будівельні блоки” для планет, які дозволяють зазирнути у формування світів, на зразок нашого.

Щоб отримати зразки, Osiris-Rex задіяв довгу “стрілу” з кільцевою камерою для збору породи.

Космічний корабель спустився до поверхні Bennu та випустив у нього струмінь азоту в той момент, коли “стріла” торкнулася астероїда.

Газ здійняв хмару уламків, які опинилися у камері збору.

Стратегія повністю спрацювала, як видно зі знімків.

Тим часом 5 грудня японська місія, яка мала на меті отримати зразки з іншого астероїду, повернулася на Землю з цінним уловом.

Космічний апарат Hayabusa-2 випустив спеціальну капсулу зі зразками, яка на парашуті приземлилася десь в австралійській пустелі.

Тепер їх вивчатимуть дослідники у японському місті Сагаміхара.

Впритул до Сонця

Сонце намагаються вивчати і з Землі, і з космосу (малюнок)

У січні оприлюднили знімки сонячного телескопа Daniel K Inouye Solar Telescope (DKIST), розташованого на Гаваях.

Вони дозволили розгледіти поверхню зірки у таких деталях, про які раніше доводилося лише мріяти.

На фото видно клітиноподібні структури розміром зі штат Техас. Це скупчення розжареного, збуреного газу або плазми.

Світлі ділянки показують, де цей матеріал піднімається, а темні смуги між ними – там, де холодніша плазма тоне.

DKIST – повністю новий об’єкт на Халеакала, 3000-метровому вулкані над островом Мауї.

Вчені хочуть з його допомогою розкрити нові особливості динамічної поведінки нашої зірки, щоб краще прогнозувати її енергетичні спалахи.

Ці колосальні виверження заряджених частинок можуть пошкоджувати супутники на орбіті Землі, завдавати шкоди космонавтам і навіть вибивати електричні мережі.

Привіт з Юпітера

Запущений у 2011 році космічний апарат NASA під назвою Juno продовжує надсилати дивовижні знімки найбільшої планети Сонячної системи – Юпітеру.

Зонд зафіксував закручені хмари газового гіганта під час свого 27-го наближення до нього 2 червня.

Волонтер-дослідник Кевін М. Гілл трансформував ці дані у відео, яке поєднує 41 зображення Юпітера.

Ці кадри були спроєктовані цифровим способом на сферу, що дозволяє оглянути Юпітер з різних сторін.

Поміж іншого, такий підхід відкриває дивовижний вид на найбільш яскравий юпітеріанський об’єкт – гігантську червону пляму, яка є величезною бурею, що триває багато років.

Випробування зорельота

Включення цих фото до нашого переліку є трохи обманом, адже зроблені вони не у космосі.

Але ця ракета має дістатися космічного простору у зовсім недалекому майбутньому.

Тестовий політ продемонстрував деякі унікальні особливості космічного корабля: метанові двигуни Raptor, а також траєкторію польоту зі спуском “на животі” та перекиданням у вертикальну позицію одразу перед приземленням.

Те, що Ілон Маск назвав RUD – “швидка позапланова розборка”. Випробування дали його компанії багато важливої інформації

Власне на останньому етапі прототип, названий SN8, приземлявся надто швидко та жорстко, що призвело до “швидкої позапланованої розборки” (rapid unscheduled disassembly – RUD), як назвав це Ілон Маск. Іншими словами, ракета розбилась з ефектним вибухом.

Але сам політ дав SpaceX безліч інженерних деталей, які дозволять покращити космічний транспорт.