УКРАЇНА LIVE

На ТСН триває експеримент, у якому гроші роздають просто так. Ось уже десять місяців перша в Україні жінка Оксана Юрченко отримує безумовний базовий дохід у розмірі 8 тисяч гривень.

Про це 2 січня йдеться в сюжеті ТСН.

Ще рік тому про таке життя Оксана лише мріяла. Продавчиня в сільському магазині вже багато років загадувала на Новий рік одне бажання – відкрити власний кондитерський цех. Такий шанс у неї з’явився в березні. Відтоді жінка бере участь в експерименті ТСН і щомісяця отримує від інвестора по 8 тисяч гривень щомісяця просто так.

І Оксана цей шанс не прогавила. Переробила стару кухню на кондитерський цех і розпочала власний бізнес із випічки тортів.

Це маленьке економічне диво, яке трапилося в селі Гельмязів на Черкащині, вразило навіть самого інвестора.

“Ми вже задоволені, що вона досягла успіху”, – говорить інвестор Василь Хмельницький.

Так, можливо, час розпочати такий експеримент на державному рівні? Прямуємо із нашими рецептом від бідності до Міністерства соціальної політики. Заступник міністра погоджується подивитися на результати.

“Я ознайомився з вашим проектом. Єдиний недолік, що ці кошти виплачувалися рівними частинами протягом року і за 8 тисяч реалізувати це одразу дуже складно. І от героїня, добре видно, на цей період вона не спроможна повноцінно запуститися, бо чогось не вистачає”, – каже заступник міністра соцполітики Віталій Музиченко.

Оксана не заперечує, що їй дійсно зараз дуже бракує професійної духовки, але вона збирає гроші.

Та найбільше бракує людей – вже дві помічниці пішли без попередження.

“Одна людина просто пішла і нічого не сказала. А друга – я так і не зрозуміла. Ніби гроші нормальні – від 10:00 до 17:00, 200 гривень”, – говорить Оксана.

“Вона не може зранку до ночі сама працювати, бо вона впреться в дах. Тому їй потрібно взяти одну чи дві людини, і хай вони роблять уже те, що вона робить. А сама піде на курси – навчиться, як працює маркетинг, як працюють фінанси, як працює управління людьми”, – зазначає інвестор Василь Хмельницький.

Свою головну помилку Оксана вже зрозуміла – наймати на роботу родичів зась.

Але ж, незважаючи на недоліки, експеримент вдалий – людина сама створила собі робоче місце. Але зробити таке економічне диво для всіх – в держави не вистачить грошей, кажуть у профільному міністерстві.

“Теоретично можливий, практично ні. Якщо ми прив’яжемося до прожиткового мінімуму – там 4-4,5 тисячі гривень. Давайте помножимо на кількість населення України і ми зрозуміємо, що нам одного бюджету на це не вистачить”, – говорить заступник міністра соцполітики.

Натомість в міністерстві розробили всій проєкт боротьби із бідністю – і обіцяють впровадити. Видаватимуть одноразово аж по 100 тисяч гривень під конкретну бізнес-ідею.

“Зараз ми опрацьовуємо питання до 15 мінімальних заробітних плат – в еквіваленті це близько 100 тисяч гривень. Тобто це ті кошти, про які можна говорити про відкриття мікробізнесу”, – каже заступник міністра.

В рамках експерименту, який тривав від 2015 року, гроші вже видавали працездатним безробітнім та вимушеним переселенцям. І 70% таки відкрили власну справу. Хто зможе претендувати в майбутньому, ще визначаються. Але як витрачатимуться ці гроші, чітко контролюватимуть.

Розпочати бізнес за такі гроші можливо, каже інвестор, який допоміг Оксані, і навіть підказує напрямок.

“Наша країна третя в світі за експортом меду. Тобто я розумію, що сьогодні можна збирати мед і продавати компаніям, які експортують па кордон. Сьогодні можна зайнятися фермерством, бо сьогодні молочна продукція має дуже велике значення для країни. Весь бізнес, який пов’язаний із продуктами харчування, буде прибутковим”, – переконаний Василь Хмельницький.

В Оксани до кінця експерименту залишилося ще два місяці. Далі грошей задарма вже не буде.

“Я отримала пропозицію – люди мною зацікавилися. Хочуть відкрити кондитерський цех і щоб я там була начальницею”, – каже Оксана.

Після пропозиції Оксана ще більше активізувалася: окрім суботнього базару у рідному Гельмязові, їздить щосереди на базар у сусіднє село Піщане. До березня хоче встигнути заробити на власний магазин.

“Я так собі подумала, що може за зиму назбираю. Якийсь, може, вагончик. 30 тисяч тільки коштує цей вагончик, ще треба за землю”, – говорить жінка.

Вона тепер точно знає: новорічні мрії, обов’язково здійснюються, але ціна їм – тяжка праця.