Поляки вирішили скористатись правом реституції, повідомляє польське видання Prawica.
Одразу уточнимо, що реституція – поновлення порушених майнових прав, або відновлення матеріальних цінностей у натурі. Якщо цінності не можливо повернути у натурі, то відшкодовується їх вартість. У міжнародному праві реституцією є повернення за мирним договором майна, неправомірно вилученого під час війни однією державою з території іншої держави. Отож, згідно вищезгаданого поняття, Польща вже зараз може претендувати на ледь не четверту частину земель України.
Два позови про повернення права на власність, або ж грошову компенсацію, підготували поляки до подачі в суди Львова і Тернополя. Таким чином поляки хочуть скористатись правом на реституцію. Як пише польське ЗМІ, така можливість з’явилася після того, як Україна підписала угоду про асоціацію з ЄС. Слідом підуть ще два позови, які вирушать на Київ і Харків. Згодо ще два – до судів Рівненщини.
Організація «Товариство кресовян» за рік зібрала матеріали на тисячу шістсот позовів щодо реституції. Вимоги позивачів та їх історії різні. В основному люди хочуть грошової компенсації, однак є і такі, які бажають повернути право власності на свою вотчину. Іншими словами, поляки мають право відсудити в України частину земель та маєтки, які на них збереглись. При чому самі будинки можуть бути у напіврозваленому стані, це не важливо. Натомість важливим є клаптик землі, яку просто можуть або відсудити, або продати Україні за чималу суму.
«Серед власності, наприклад, житловий будинок з прилеглими господарськими будівлями і дванадцять гектарів сільськогосподарських угідь в смт. Мельниця-Подільська Борщівського району Тернопільської області, орієнтовна вартість — $60 тис. Житловий будинок, корисною площею 63 кв. м., з прилеглою жерстяної майстерні з ділянкою для будівництва в тисячу двісті квадратних метрів у Ковельському районі Волинської області (близько $78 тис. плюс компенсація)», – розповів голова вищезгаданого товариства Конрад Ренькас.
У Польщі також зацікавлені у поверненні колишнього поміщицького господарства в Рівненській області з 13,5 га землі вартістю в $67 тис. і двох житлових будинків у Києві з компенсацією за експлуатацію мідного рудника в Харківській області, вартість яких оцінюється в $1,5 млн.
Зауважимо, що Україна сама підписалась під таким сценарієм. У Польщі відверто натякають на те, що процес реституції став реальністю через закінченням дії мораторію на торгівлю землею на Україні (1 січня 2017 року) та зняття Єврокомісією обмежень на володіння землею в зарубіжних державах.
Як відомо, 20 жовтня Верховна Рада України прийняла декларацію солідарності парламентів України, Польщі і Литви з приводу подій Другої світової війни. Раніше експерти попереджали, що документ автоматично задовольняє майнові претензії поляків до України. І не тільки поляків, до слова.
За даними українського економіста Сергія Тутова, станом на кінець 2015 року, близько 100 тисяч поляків претендували на майно, розташоване в областях Західної України, в так званих Східних Кресах (Kresy Wschodnie). Тутов попередив, що претензії у настільки енергійної європейської «Реституції Кресів» до України, за найскромнішими підрахунками, сягають 5 млрд дол. Зауважимо, що крім земель, потенційними об’єктами реституції може вважатися нерухомість: житлові будинки, релігійні споруди (кірхи, церкви і синагоги), будівлі, в яких розміщувалися громадські установи (лікарні, архіви, бібліотеки, театри, клуби), а також кладовища.
Важливим об’єктом реституції вважається рухоме майно — документи, що зберігалися в громадах і у приватних осіб, витвори мистецтва і музейні експонати, меблі та ритуальні предмети, гроші та цінні папери, коштовності, книги та архівні матеріали.