УКРАЇНА LIVE

З 16 січня 2020 року набуває чинності стаття 30 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, яка зобов’язує сферу обслуговування перейти повністю на українську. Документ став обов’язковим до виконання ще в липні 2019 року, але бізнесу дали час підготуватися й лише зараз усі надавачі послуг по країні повинні спілкуватися зі споживачем українською мовою.

З 16 січня 2020 року набуває чинності стаття 30 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, яка зобов’язує сферу обслуговування перейти повністю на українську. Документ став обов’язковим до виконання ще в липні 2019 року, але бізнесу дали час підготуватися й лише зараз усі надавачі послуг по країні повинні спілкуватися зі споживачем українською мовою.

OBOZREVATEL проаналізував закон і пояснює, на що очікувати підприємцям та їхнім клієнтам.

Що передбачає закон та що буде, якщо його порушити
Перейти на державну мову під час роботи з клієнтами повинні супермаркети, ресторани, кафе, банки, аптеки, АЗС, інтернет-магазини, спортзали. Також українською повинні надаватися медичні, соціальні та освітні послуги. У разі системних порушень закону бізнес отримає штраф – від 5,1 тис. до 6,8 тис. грн. Закон також каратиме людей за публічне приниження чи зневажання української мови. Окрім того, державною мовою повинні складатися документи, нею

зобов’язані розмовляти посадовці. Щодо роботи сайтів – користувач автоматично повинен потрапляти на українську версію, а на російськомовну переходити на власне бажання.

Хто контролюватиме виконання норми закону
Виконання норм закону, зокрема і щодо обслуговування громадян українською, будуть контролювати Уповноважений із захисту державної мови та його представники. Нинішній мовний омбудсмен Тарас Кремінь вважає перехід бізнесу на українську можливістю громадян захистити свої права на отримання інформації та послуг.

В коментарі для OBOZREVATEL посадовець пояснив необхідність встановлення таких норм і загалом захисту державної мови на найвищому рівні.

“Чи це потрібно? Так, це потрібно, бо захищати мову треба законом, а закон має бути таким, що захищає права кожного громадянина. Чи це покращує ситуацію в Україні? Мені здається, що так, і цим шляхом пройшли ледь не всі держави пострадянського простору. Подивіться на країни Балтії, подивіться, що відбувається в інших куточках Європи чи світу. Передусім треба навчитися захищати мову, державну мову, бо це – основа конституційного ладу, як це визначено Конституцією”, – сказав Кремінь.

Як він повідомляв раніше, якщо ваше право на обслуговування українською порушили, потрібно:

– намагатися владнати ситуацію на місці та попросити працівника обслуговувати вас державною мовою;

– у разі відмови звернутися до керівництва закладу або на “гарячу лінію” установи;

– також у разі відмови треба зафіксувати цей факт (за допомогою аудіо-, відео, письмового підтвердження очевидців тощо) та дані суб’єкта господарювання (назву, місцезнаходження, контакти суб’єкта);

– подати скаргу до Уповноваженого на поштову адресу 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12, електронну скриньку skarha@mova-ombudsman.gov.ua або заповнити відповідну форму на сайті Уповноваженого www.mova-ombudsman.gov.ua.

Критика з боку влади: чи буде бізнес дотримуватися закону
Попри те, що законопроєкт ще рік тому отримав підтримку парламентарів, є ті, хто критично ставиться до впровадження штрафів. Нардеп від “Слуги народу” Максим Бужанський повідомив OBOZREVATEL, що вже готує законодавчу ініціативу, яка передбачає скасування покарань для бізнесу.

“Бізнесу ніхто не може диктувати, якою мовою працювати. Бізнес повинен просто платити податки, більше нічого. Все інше на його розсуд, все інше регулюється ринком. Ви ведете боротьбу за клієнта, ви вибираєте мову спілкування, сервіс, форму розрахунку для того, щоб клієнту було зручно”, – прокоментував нардеп.

Також він додав, що неможливо виділити сферу, якій буде складніше всього адаптуватися до обслуговування державною мовою. Нардеп переконаний – цю норму закону взагалі ніхто не буде реалізовувати.

“Цього ніхто не буде реалізовувати. Ось ви як перевіряльник зайшли до закладу, з вами розмовляють суржиком. Як ви будете визначати ступінь чистоти української мови? Хто буде мірилом або еталоном? Це не закон для роботи, це закон про домінування, а такі речі – вони не працюють”, – додав Бужанський.

Як реагує бізнес та чи почне говорити українською
Бізнес зі свого боку не проти закону, але не зовсім розуміє, як відбуватиметься його реалізація. Президент Української ресторанної асоціації Сергій Трахачов певен, що мова в сфері обслуговування – це питання не бізнесу, а політиків.

“Мені здається, що тут коментувати нічого, це більш політичне питання, ніж бізнесове. Люди живуть в Україні й логічно, що тут говорять українською. Питання в реалізації закону. Раніше міліціонери малолітніх дітей “підсилали”, щоб вони замовляли алкоголь. Якщо те саме буде відбуватися з мовою (щодо перевірок – Ред.), то тут питання не в законі, а в його реалізації. Ті, хто не хоче говорити українською – вони є і вони будуть”, – прокоментував Трахачов.

Додамо, хоч норма закону набула чинності лише сьогодні, мовні конфлікти бізнесу з клієнтами були й раніше. Через обслуговування російською споживачі влаштовували скандали в магазинах, на пошті і навіть у приватних дитячих садочках. Через мову обслуговування у проблемні ситуації потрапляли відомі столичні ТРЦ, супермаркети, “Нова пошта” й популярні заклади харчування.