УКРАЇНА LIVE

Плюси і мінуси дистанційного навчання описала у соцмережі Фейсбук тернопільська вчителька англійської мови Людмила Казмірук.

Про це повідомляє низка тернопільских видань. Зокрема, «Терміново»: «Мені подобається дистанційка! І можете кидати в мене тапками! Бо я працюю вдома, в теплі, комфорті і….тапочках. Я почуваюся в онлайні, майже як риба в воді. Освоїла ресурси і платформи, обрала улюблені і вміло ними користуюся, – пише вчителька. – Між уроками встигаю не лише попити кави-чаю, але й обід-вечерю зварити, чи посуд помити, чи в хаті трохи прибрати. В домі навіть з’явилася нормальна їжа, не з мультиварки. А ще я встигаю подивитися до своїх власних дітей і навіть трохи з ними позайматися. Встигаю почитати книжку і пройти кілька модулів професійного онлайн навчання.

Я, звісно, частково жартую, але в дистанційці, як і в будь-чому, є свої плюси, і свої мінуси. І в кожного, хто до неї дотичний, вони теж свої. Так, не всі вчителі працюють онлайн. Так, не всі діти працюють онлайн. Так, не всі перші і другі можуть це робити – через технічні причини. Але і не всі не роблять цього лише через технічні причини!»

Учителька навіть трохи наїхала на батьків, які незадоволені дистанційним навчанням і кажуть, що «То не навчання, а мука!»: «І найцікавіше, що діти тут поводяться точно так, як в школі. Тільки коли вони туди йдуть, то батьки впевнені, що вони там точно вчаться, а коли сидять на дистанційному, то батьки думають, що діти не вчаться, бо не ходять до школи. Насправді ж дитина не вчиться, бо не хоче цього робити, не навчена вчитися, особливо самостійно. І під час дистанційного навчання це стає просто червоним сигналом світлофора, настільки очевидним. А батьки, звісно, у всіх чатах тоді пишуть: «То не навчання, а мука! Тільки до школи!». Так, вірю, мука, але це не вина конкретно дистанційного навчання! То результат нашого, батьківського, не зовсім вдалого, якщо можна так сказати, виховання. Тому, давайте приглядатися до своїх дітей і задумуватись «Що не так? Як це можна змінити?» Тому що дистанційка – це, насправді, круто!»

У коментарях до поста Людмили Казмірук думки батьків – переважно суперечили поглядам учительки: «Нічого не бачу в дистанційці крутого! Ну ось зовсім! Хіба, може я не розумію мети… Друзі, спілкування, прямий контакт з вчителем, ігри, перша любов, записки – може тепер це все дурня і не має значення? – запитує Nataliya Diduch. На жаль, вам не вдасться долучитися до цієї плідної дискусії, позаяк вчителька англійської свій резонансний і в чомусь слушний допис видалила.