УКРАЇНА LIVE

Пірнання в ополонку на Водохреще не допоможе “змити гріхи” і тим паче не є “давньою українською традицією”, а просто стало даниною моді, яку запозичили у росіян, що після лазні стрибали в крижану воду задля загартування. 

Про це твердять на сторінці Православної Церкви України.

Церковники взялися розвінчати міф, який став для українців традицією. “Останніми роками в час святкування Хрещення Господнього активізується мода на масові пірнання в ополонку. Мотивація у кожного різна: хтось “змиває гріхи”, хтось випробовує можливості свого тіла, а хтось аргументує це дотриманням “давньої української традиції”. Останнє твердження – цілком помилкове! У нашого народу такої традиції, пов’язаної зі святом Богоявлення, не було. Ані етнографи, ані історики ще до середини ХХ століття не фіксували нібито “традиційних” масових пірнань українців у крижану воду з нагоди свята Хрещення Господнього. Немає описів такого дійства ані у давніх джерелах, ані у дослідження про традиції козацької України, ані у спогадах людей старшого віку. Деякі історики пов’язують такий звичай з нашими північними сусідами, росіянами, у яких було прийнято пірнати в холодну воду після лазні, а також із поширенням ідей загартування організму, як частини здорового способу життя”, − зазначається у повідомленні.

Там також зазначається, що такий обряд з’явився в Україні лише нещодавно – у другій половині 1990-х – на початку 2000-х років. Немає сенсу пірнати і для “змивання гріху”, переконують у ПЦУ, бо для цього потрібно значно більше. “Абсолютно помилковим є судження, ніби купання у крижаній воді після водосвяття “змиває” усі гріхи. Жодного церковного припису для звершення такого дійства на свято Богоявлення немає. Дорога до вічного блаженного життя та спасіння лежить виключно через щире каяття у гріхах, молитву та любов до Бога і до наших ближніх. Звільнити душу від гріха може лише Господь, бачачи ваше щире покаяння та участь в Таїнствах Сповіді й Причастя”, − додається в повідомлені.

Водночас церква не забороняє пірнати у зимову воду, бо це право і вибір кожного, але просить не пов’язувати це з церковною, чи зі святкуванням Хрещення.

“Хто робить такий вибір – має чинити це усвідомлено та відповідально, ретельно зважуючи всі “за” і “проти”: стан здоров’я, причини для такого вчинку, можливі наслідки, зокрема, в умовах пандемії”, − додають в ПЦУ.