УКРАЇНА LIVE

Із п’ятьох зниклих українських моряків із судна Arvin, яке затонуло 17 січня біля берегів Туреччини, знайдено поки двох – на жаль, вони загинули. Але пошуки інших трьох тривають і не завершаться, поки їх не виявлять, запевнили дипломати.

Із п’ятьох зниклих українських моряків із судна Arvin, яке затонуло 17 січня біля берегів Туреччини, знайдено поки двох – на жаль, вони загинули. Але пошуки інших трьох тривають і не завершаться, поки їх не виявлять, запевнили дипломати.

За словами експерта, суховантаж, який пішов під воду, був дуже старим і не розрахованим на зіткнення з високими хвилями. Однак наші моряки через кризу й пандемію коронавірусу в останній рік не мають великого вибору роботи і змушені погоджуватися на ризиковані умови.

Детальніше про це читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

На борту було 10 українців
У посольстві України в Туреччині нам повідомили, що тіла двох моряків уже розпізнано. “Ще трьох українців, які зникли безвісти, продовжують шукати. Рятувальна операція не припиниться, поки не будуть знайдені всі зниклі”, – сказали OBOZREVATEL.

Імена загиблих не називають, але раніше ЗМІ писали, що серед зниклих були:

Рустам Казім;

Анатолій Савостін;

Сергій Сибільов;

Владислав Остапенко;

Андрій Мельниченко.

Ще п’ятьох українців врятували відразу після катастрофи:

Геннадій Кравченко;

Владислав Затерко;

Олександр Перкатий;

Віталій Мережко;

Віталій Качура.

У середу, 20 січня, члени команди, що вижили, вилетіли в Україну.

Рідні сподіваються на порятунок моряків

Рідні сподіваються на порятунок моряків
Серед зниклих виявився і житель Херсона Анатолій Савостін. 9 лютого йому має виповнитися 27 років, хлопець не одружений, у нього є брат-близнюк. Вони обидва закінчили Херсонську державну морську академію, Анатолій навчався на факультеті суднової енергетики.

Колишні однокласники зараз збирають допомогу для його рідних.

“Анатолій – чудова людина, добрий, веселий і чуйний”, – говорить OBOZREVATEL одна зі знайомих.

Правда, деякі однокласники були здивовані, що хлопець пішов у мореходку. “Він був такий скромний, що ми навіть і не знали, що він хотів стати моряком. Можливо, вони разом із братом так вирішили. Вони дуже з ним схожі. Потім я чув, що Толик ходив у море і це йому подобалося, я був радий за нього”, – розповів OBOZREVATEL один із його знайомих зі школи.

Також серед тих, хто перебував на судні і зник під час аварії, є і 32-річний Рустам Казімов. Він теж закінчив Херсонську державну морську академію за спеціальністю судноводіння і жив у цьому місті.

Майже десять років тому Рустам одружився, дружину звати Олена. У них є донька Кароліна, у січні їй виповнилося 9 років.

У день, коли народилася їхня дочка, Рустам якраз був у плаванні. Тоді він писав, що вже пів року перебуває на теплоході “Тузла” в Сирії. “Зараз у морях роблю останній рейс, перебуваю в Сирії, порт Тартус. Набридло працювати, треба додому, 2 січня дружина народила мені дочку”, – повідомляв Рустам.

Також Рустам писав, що дуже любить свою дочку і дружину, для нього вони обидві – сенс життя. А не так давно в сім’ї з’явилася друга дитина. Його дружина зараз із дітьми вдома, вона займається продажем одягу та аксесуарів в інтернеті.

Звичайно, рідні зниклих моряків зараз чекають будь-яку інформацію про них і сподіваються на порятунок.

Судно прожило майже два життя
Суховантаж Arvin ходив під прапором Палау і належав українській компанії.

“Це судно 1975 року випуску. Наскільки я знаю, ресурс таких суден становить 25 років. Навіть якщо його модернізували, все одно воно вже майже двічі виробило свій ресурс. До того ж це судно розраховане на висоту хвиль до 3,5 метрів. А тоді хвилі були заввишки до 6. Arvin – судно класу річка-море, в море він може заходити на 50 миль від берега”, – говорить OBOZREVATEL представник фонду допомоги морякам “Ассоль” Євген Шевченко.

Рішення про те, як пливти та враховувати погодні умови, ухвалює на судні капітан. На ньому лежить велика відповідальність. Однак, за словами Шевченка, капітани багато в чому залежать від судновласника. “Наприклад, пам’ятаєте затонулий буксир “Бурбон”? Там курс капітану вказав судновласник і наказав йти. Врешті вони потрапили в ураган і затонули”, – каже Шевченко.

Нагадаємо, “Бурбон” 26 вересня 2018 року виявився під час урагану в Атлантичному океані, він подав сигнал лиха і пішов на дно. З 14 членів екіпажу врятувалися тільки троє, двоє з них були українцями.

Як розповідали моряки Arvin, які вижили, судно затонуло буквально за п’ять хвилин. Була погана погода, і вони стали на якір, думали, що хвилі будуть 3,5-4 метри. Однак приблизно з 11:00 до 11:30 вітер почав набирати силу, а хвилі були до 6 метрів заввишки.

За їхніми словами, на судні пролунав хрускіт. Сигнал про те, що судно тоне, було надіслано о 12:20. Суховантаж розкололося навпіл і затонув за лічені хвилини.

Ризикують, щоб годувати сім’ї
За словами Шевченка, останнім часом через кризу й пандемію для українських моряків стало значно менше роботи. Тому багато хто з них погоджується і на ризиковане плавання, щоб прогодувати свої сім’ї й літніх батьків.

“Зараз активно плавають приблизно 150 тисяч наших моряків. Звичайно, будь-хто з них, перед тим, як підписати контракт, отримує інформацію про назву судна, його дані. Він може легко в мережі відшукати більш детальну інформацію: рік випуску, де судно плавало, технічні подробиці. Кожен сам вирішує для себе, найматися на це судно чи ні. Враховує умови та зарплату, яку йому пропонують. Зараз знайти роботу на судні набагато важче, ніж раніше. А в кожного моряка є сім’я, діти, літні батьки, він відчуває відповідальність”, – каже Шевченко.

Середня зарплата простого моряка становить 500-600 доларів на місяць. У старшого моряка від 800 до 1200 доларів. Другий механік може заробляти від 3 до 5 тисяч, другий помічник капітана – до 6 тисяч доларів. А у капітана в офшорі зарплата і зовсім може досягати 20 тисяч доларів.

“Україна не має свого флоту і запропонувати людям нічого. Звичайно, 600-800 доларів – гроші невеликі. Але люди йдуть для того, щоб набути досвіду, зробити кар’єру, одержати посаду потім вищу й заробляти краще. Тим паче вони перебувають у рейсі по 4-6 місяців, повністю на утриманні судновласника, тому це вигідно”, – каже Шевченко.