У школі старших класів більше не буде: що чекає на учнів і чому батьки обурені реформою

У новому навчальному році в багатьох школах України відбудуться серйозні зміни. Відповідно до реформи шкільної освіти, тепер не в усіх закладах загальної середньої освіти будуть 10-11 класи. Ті діти, які захочуть продовжити навчання в старшій школі, муситимуть переходити в ліцеї. А решта випускників може вступати на навчання в коледжі або професійно-технічні училища, де також отримають середню освіту і спеціальність.

Багатьох батьків це шокувало, хоча про плани реформи відомо вже давно. Вони вважають, що їхніх дітей позбавляють вибору, відправляють у ПТУ. До того ж у реформі є підводні камені, які можуть призвести до корупції.

Докладніше про це читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Які зміни чекають на школу
За Законом “Про повну загальну середню освіту” звична для нас школа повинна зазнати серйозних змін. Наприклад, молодшу (1-4 класи), середню (5-9 класи) і старшу (10-11 і в майбутньому ще й 12 класи) школи мають розділити.

Середня школа має називатися гімназією, а старша – ліцеєм. Це в ідеалі. Оскільки в Україні навряд чи знайдеться стільки окремих приміщень, де навчатимуться учні різного рівня, то допускається, що 1-9 класи зможуть перебувати в одному приміщенні закладу освіти.

А ось ліцеїв буде значно менше, ніж шкіл і гімназій. Їхні випускники готуватимуться до вступу до закладів вищої освіти. За задумом, ліцеї створюватимуться в населених пунктах, у яких проживає понад 50 тисяч осіб. Тобто в селах і навіть деяких невеликих містах їх не буде. Охочим доведеться добиратися до них щоранку, або місцева влада повинна буде організовувати гуртожитки для дітей.

Які саме школи стануть гімназіями, а які – ліцеями, вирішує влада на місцях. У Києві в багатьох районах на сайтах райадміністрацій уже кілька днів тому з’явилися відповідні списки і відразу ж батьки влаштували дискусію.

Батьки збунтувалися
На сторінці у Facebook “Батьки SOS” батько школяра Дарницького району столиці Олександр Крикунов написав, що 25 шкіл Дарницького району втратять право набирати учнів 10-11 класів уже цього року. Вони стануть гімназіями, де навчатимуться тільки діти з 1 по 9 класи.

“Потрапити в переповнений ліцей можна буде лише за конкурсом, і, очевидно, не тільки знань, а й товщини гаманця батьків. Тому що навчання в більшості ліцеїв на сьогодні платне – як офіційно, так і неофіційно. А вступити вчитися в коледж при виші, беручи до уваги наплив охочих, можна буде тільки на платній основі”, – описав свої побоювання Крикунов.

Він упевнений, що таким способом навчання в ліцеї й подальше навчання у виші стане привілеєм багатих батьків зі зв’язками. “Будемо дві третини дітей вчити до 9 класу, а потім у наймити, до поляків?” – ставить запитання батько школяра.

Насправді – в державних ліцеях навчання безоплатне. Інша річ, якщо йдеться про неофіційні побори.

Також батьки впевнені, що в гарні коледжі, де справді дають освіту й професію, а не тільки “диплом для галочки”, можна вступити тільки на платній основі, а таких грошей у багатьох немає.

“Нас просто виганяють у платні коледжі. Батькам доведеться оплачувати навіть середню освіту!” – обурюється бабуся школярки Дніпровського району Києва Ірина Мусієнко.

Багато батьків незадоволені тим, що в такому разі їхній дитині в 9 класі доведеться не ходити пішки до школи в сусідньому дворі, а їздити в інший район міста до ліцею. Найгірше для дітей із сіл і районів – там ліцей узагалі може бути розташований за 10-20 км від дому.

Незадоволені й педагоги. Особливо ті, хто викладає як у середній, так і в старшій школі. “Якщо не буде 10-11 класів, то в нас можуть скоротити вчителів історії, української мови та літератури, математики. Адже кількість годин серйозно скоротиться, а ліцеїв набагато менше і всіх туди не візьмуть. Єдиний вихід – братися до репетиторства”, – зітхає вчителька української мови столичної школи Леся Петрівна.

У деяких містах реформа вже триває
Співзасновниця громадської організації “Батьки SOS” Олена Бондаренко каже, що процес переходу школи на нову систему має закінчитися 2024 року. А ось міняти свідомість суспільства, зокрема батьків, доведеться ще років десять.

“У нас у суспільстві звикли: відвів дитину в садок у своєму мікрорайоні, тут вона повинна і школу закінчити, і ще й у виші відучитися. Тоді як в інших цивілізованих країнах діти йдуть за вивченням предмета, а не за колективом. Там змінюють школи, змінюють класних керівників, щоб не було застою, щоб діти звикали спілкуватися з різними людьми й вивчати предмети. А в нас заміна директора школи або класного керівника – подія світового значення”, – каже Бондаренко.

В Україні створення ліцеїв уже почалося й діє рік-два в деяких містах. Наприклад, у Кременчуці залишилося всього 10 шкіл, де ще є старші класи. Але навіть не в усіх із них можуть набрати учнів.

“Справді, розподіл відбуватиметься в такий спосіб. У початковій школі всі діти здобувають загальну однакову освіту, вона має бути доступною, а школи повинні перебувати поруч із будинком. У середній школі вже будуть кілька предметів за вибором. А в старшій школі та ліцеях має бути поглиблене вивчення якихось предметів, адже діти готуються до вступу у заклади вищої освіти. Тут потрібно вивчати думку дітей і батьків свого району або міста, чого вони хочуть – щоб вибір напряму не був бездумним; щоб не вийшло так, що в ліцеї з математичним нахилом черга, а там, де вивчають мову, не можуть знайти учнів”, – пояснює Бондаренко.

Щоб уникнути корупції, потрібні незалежні іспити
Ще одне принципове питання – як діти мають вступати в ліцеї. “Поки залишилася стара система. Виходить так: ті учні, які закінчують 9-й клас у школі, де вже є ліцейські класи, переводяться в них без усяких іспитів, а решта повинні складати іспити. Це несправедливо і це треба змінювати на законодавчому рівні”, – вважає Бондаренко.