УКРАЇНА LIVE

Вже у п’ятницю, на підсумкових тижневих ток-шоу, керівники української дипломатії будуть переконувати глядачів в успішності саміту Україна-ЄС. Щоправда, лише 3-4 тижні тому на закритих зустрічах лунала протилежна позиція.

“Сергію, поясни, навіщо нам цей саміт? Що ми зможемо продемонструвати як його здобутки? То чи потрібна зустріч заради зустрічі?” – пояснював автору цих рядків один із дипломатів, відповідальних за підготовку саміту.

Більше того, джерела ЄП стверджують, що на початку листопада

Україна навіть шантажувала Брюссель скасуванням саміту в разі, якщо там не вирішать питання безвізу.

Щоправда, зрештою Київ відмовився від шантажу. А у підсумку до 24 листопада сторони підійшли з напіврішеннями.

– Безвіз так і не з’явився, хоча політичне рішення про нього нарешті схвалене.

– В ЄС знайшли можливість дати Україні гроші “під саміт”, хоча основну очікувану суму Київ втратить. Зі своєї вини.

– На саміті все ж підпишуть документи, хоча один із обіцяних договорів – про співпрацю з Європолом – зірвався напередодні зустрічі.

Та попри все це, саміт Україна-ЄС не можна називати провальним. Швидше, варто говорити про завищені очікування від нього.

Про те, яких здобутків варто чекати від зустрічі “в верхах” та які можливості ми втратили – в матеріалі “Європейської правди”.

Багатостраждальний саміт

Цьогорічна зустріч лідерів України та ЄС може увійти в історію як найпроблемніша за 20 років наших стосунків із Брюсселем.

Навіть за часів Януковича саміт не переносили стільки разів поспіль. Та ще й з публічним анонсуванням дати зустрічі… Спершу її призначили на 19 травня; згодом – на вересень (без оголошення дати); а вже до середини літа Київ та Брюссель домовилися, що вересневу дату не називатимуть, бо варто відкласти знову, на місяць-другий…

Та є важлива деталь.

Якщо за Януковича від самітів відмовлявся Євросоюз, а 2012 році зустріч взагалі була скасована, то нині дату відкладали за наполяганням Києва.

У Порошенка справді вірили, що до кожної наступної дати зможуть вирішити питання безвізу і президент повернеться з Брюсселя у ролі переможця.

Та реальність була невблаганною. Навесні плани зламав нідерландський референдум. Влітку та восени – наслідки Brexit та рішення лідерів ЄС про новий “механізм призупинення”. До цього додалися сумніви кількох країн ЄС у тому, чи справді Україна бореться з корупцією.

Перенесення саміту на наступний рік стало би демаршем з боку Києва, адже проведення щорічної зустрічі на найвищому рівні є вимогою Угоди про асоціацію. Та попри це, в Києві всерйоз розглядали можливість скасування саміту. Навіть його нову дату, 24 листопада, Брюссель оголосив самостійно, в той час як у Києві наполягали, що це лише “один із варіантів”.

Інформація про м’який шантаж з боку Києва – не жарт. Європейські посадовці на початку листопада з подивом зізнавалися, що отримують від адміністрації президента саме такі сигнали: саміт відбудеться лише в разі, якщо Брюссель забезпечить схвалення безвізового режиму до 24 листопада.

“Нова влада – старі звички. Вони ніби не розуміють, що вимагають неможливого”, – поділився з ЄП один зі співрозмовників в ЄС, відповідальний за український напрямок.

То що там з безвізом?

Обіцянки Порошенка про те, що безвізовий режим “буде схвалений до (підставте довільну дату)“, за останні роки стали традиційним приводом для жартів. В тому числі – його останні заяви в жовтні, коли він спершу пообіцяв безвізові подорожі ще до саміту, а згодом (трохи наплутавши з термінологією) уточнив, що йдеться про рішення, яке буде схвалене  до саміту.

Хоча експерти ще тоді поясняли: обіцянки Порошенко апріорі не можуть бути виконані.

Тепер в адміністрації президента активно поширюють думку про те, що Порошенка ввели в оману європейські лідери, які в жовтні пообіцяли йому безвіз, але не дотрималися слова.

ЄП може із впевненістю заявити: в АП кажуть неправду.

Автор цих рядків ще в жовтні, за кілька днів після резонансних заяв Порошенка, спілкувався з представниками інституцій ЄС і отримав від них запевнення: таких обіцянок президент України не мав. Найпоширеніше припущення, що лунало від співрозмовників – український лідер не розібрався в системі схвалення рішень в ЄС і “додумав” те, що хотів почути.

Саме тому подальші вимоги з боку України тут сприймали щонайменше з подивом.

Поза тим, вихід з кризи було знайдено (хоча ми маємо підстави стверджувати, що шантаж АП не допоміг на цьому шляху). Як відомо, країни-члени ЄС схвалили рішення про те, що безвіз України та Грузії запрацює одночасно з “механізмом призупинення”.

І, що цікаво, жодна країна не проголосувала проти цього рішення, хоча подейкують, що дехто утримався.

В четвер у Брюсселі не буде визначена дата початку безвізу. Джерела у керівництві ЄК та Європейського зовнішньополітичного відомства, з якими “Європейська правда” спілкувалася в середу, так само відмовляються від прогнозів щодо дати, хоча й запевняють, що йдеться про “найближчий час”. (Детальніше – в публікації “Коли безвіз стане реальним: все про рішення Ради ЄС та його наслідки”)

Ключова проблема – в тому, що Рада ЄС та Європарламент не можуть поділити повноваження, кожен з цих органів хоче мати більшу вагу в затвердженому механізмі призупинення безвізу. І Україна не здатна вплинути на цей процес. “Ви, а також Грузія, стали заручниками цієї внутрішньоєвропейської суперечки. На жаль, лишається тільки чекати”, – поділився з ЄП європейський високопосадовець.

600 млн євро, які не отримає Україна

Було б неправильно зводити результати саміту лише до питань безвізового режиму: це питання важливе, але точно не ключове.

Ще навесні в Києві та в Брюсселі запевняли, що серед ключових причин переносу саміту – те, що Україна не встигає виконати умови для отримання макрофінансової допомоги на суму 600 млн євро. Мовляв, якщо зачекати до вересня, Україна точно отримає ці гроші, і це стане гідним підсумком саміту.

Минув не лише вересень, але й листопад, а грошей і досі немає.

І це є не меншою, а може навіть і більшою проблемою саміту, аніж неотриманий безвіз. Адже в цьому питанні Київ мав усі важелі, але просто зірвав виконання умов для отримання траншу.

Макрофінансова допомога – це довготерміновий кредит, який Україна отримує від європейських фінансових інституції за посередництва Єврокомісії. Його відсоткові ставки та терміни погашення значно вигідніші за кредит від МВФ, а тому ці гроші для України – дуже бажані. Але щоби отримати їх, Київ мав виконати низку умов. Впорався, на жаль, не з усіма.

Ключова проблема, яка тягнеться ще від 2015 року – заборона на експорт лісу-кругляка, яка запроваджена всупереч Угоді про асоціацію.

Україна вже давно обіцяє ЄС, що відповідний закон буде змінений, щоби поставити європейських та українських виробників в рівні умови; уряд не раз визнавав, що заборона не стала ефективною, оскільки незаконна вирубка лісу як була, так і лишається проблемою; спеціально створена урядова група обговорила, мабуть, з десяток різних варіантів вирішення конфлікту.

Та віз і нині там.

“ЄС сподівається, що законопроект щодо експорту деревини буде поданий в Раду, і, наскільки мені відомо, в Києві триває активна  дискусія. Але це все, що ми наразі маємо”, – прокоментував найпроблемніше торговельне питання у стосунках Києва та Брюсселя високопосадовець ЄС у розмові “не під запис”.

Проблема лісу – одна з двох, що заважає отримати транш ЄС.

Друге питання, яке стало публічним лише нещодавно – соціальне забезпечення переселенців, а саме – призупинення виплат пенсій.

“Йдеться про доступ внутрішньо переміщених осіб до соціальних вигод, в тому числі право на надання пенсії. Так, є проблема в тому, що деякі люди насправді не є переселенцями, але претендують на пенсії. Але це не привід взагалі зупиняти виплати для тих, хто має на них право… Це питання політичної ваги. Якщо Україна хоче інтегрувати Донбас, без соціальних виплат не обійтися”, – пояснив співрозмовник позицію ЄС.

Це – не повний перелік зауважень Брюсселя до Києва (до прикладу, зараз йде дискусія також щодо ветованих президентом екологічних законів). Але для отримання траншу в 600 млн євро достатньо виконати лише ці два пункти, запевняють в Брюсселі.

#перемога на 120 мільйонів

На щастя, макрофінансова підтримка  є не єдиним напрямком, за яким ЄС допомагає Україні. Тому Київ та Брюссель знайшли шлях, який дозволить оголосити про успіх саміту. Нехай навіть трохи штучний.

Напередодні саміту ЄС оголосив, що в рамках зустрічі будуть підписані чотири документи, а два з них дозволять виділити Україні майже 120 млн євро – 15 млн на антикорупцію та 104 млн на реформу держслужби.

Джерела ЄП, щоправда, уточнюють, що

договір про 104 млн євро, швидше за все, не буде підписаний.

ЄС просто візьме на себе таке зобов’язання, а документально його оформлять пізніше – до саміту просто не встигають завершити всі формальності.

Водночас, саме на цій допомозі, яка буде спрямована на реформу держслужби, варто зупинитися детальніше.

Ключова позитивна новина: ЄС нарешті виділить гроші на підвищення зарплатні державним службовцям.

Ключова негативна (принаймні, для більшості держслужбовців) – грошей вистачить далеко не всім, а про тотальне підвищення зараз навіть не йдеться.

Переговори про таку допомогу тривають понад рік, зі змінним успіхом. Зрештою, був обраний шлях, який відповідає чинному законодавству.

“Ця сума надходить до бюджету, і далі Україна використовує ці кошти для виконання програми реформи держслужби, зокрема – у питанні підвищення зарплаті до гідного рівня”, – розповів ЄП європейський посадовець, обізнаний про деталі програми допомоги.

Співрозмовник ЄП наголосив, що за домовленістю з Україною

експеримент з підвищення зарплатні розпочнеться з “команд реформаторів у окремих міністерствах”.

“Україна створює команди з підтримки реформ у кожному міністерстві, і ми допомагатимемо таким командам. Будуть пілотні міністерства – Мінфін, Мінагро та Мінінфраструктури будуть тими, де розпочнеться експеримент”, – розповів європейський посадовець.

При цьому далеко не всі кошти зі згаданих 104 мільйонів підуть саме на зарплатні. Значна частина допомоги має бути спрямована на тренінги та підвищення кваліфікаційного рівня державних службовців.

Зрада чи перемога?

Угода про допомогу стала не єдиною, яка була анонсована до саміту, але, швидше за все, не буде підписана фактично.

Українські дипломати, які опікуються питаннями саміту, повідомляють про проблеми з підписанням угоди про співпрацю між Україною та Європолом – документ не встигли підготувати, тому він буде підписаний згодом.

Наразі не уточнюється, що саме стало причиною зриву в підписанні цієї угоди та хто є винуватцем цього – Єврокомісія чи українська сторона (а саме МВС, де європейським напрямком віднедавна опікується скандальний заступник Анастасія Дєєва). Але можемо констатувати, що представники офіційного Брюсселя ще в середу говорили про підписання угоди на саміті як про доконаний факт.

Із ще одним документом, підготовленим до підписання – меморандумом про стратегічну співпрацю в сфері енергетики – все за планом, його підпишуть у середу.

Але попри форс-мажор з документами, а також попри непевний успіх з отриманням фінансової допомоги та невдачу з безвізом, ми би не поспішали говорити про “зраду”.

Саміт-2016 не стане “днем успіху” України, але не стане і “днем провалу”. Так само робочим і аж ніяк не надзвичайним був саміт у квітні 2015 року. І, варто зауважити, так само робочими є більшість самітів ЄС.

В Україні, де рішення і досі ухвалює не державна система, а лідер, звикли до “сакралізації” самітів – побутує думка, що зустріч на найвищому рівні має обов’язково принести неабиякий успіх. В ЄС підхід принципово інший. Тому “робочі саміти” будуть і надалі.

А шкодувати треба перш за все через втрачені можливості. І ось це – справжня, а не надумана проблема саміту 2016 року.