“А подаруймо вчителю замість букета віник, відро, стільчик”: Дорослі чомусь забувають одну просту істину…

Дорослі інколи не розуміють, який цінний ланцюжок єднання батьків-дитини-вчителя у простих букетах, наголошує Ольга Халепа.

Дарувати подарунки не менш приємно, ніж отримувати їх. Свято – це ще один зайвий привід порадувати сюрпризом людину, яка тобі небайдужа. Однак сюрприз по-справжньому вдасться лише тоді, коли він організований «з бажанням», а не тому що «потрібно». Дуже часто батьки у своєму прагненні привітати педагогів з 8 Березня чи Днем вчителя обирають найрізноманітніший спектр подарунків: від коробки шоколадних цукерок до канцелярського набору у клас. Діти ж у цьому процесі участі зазвичай не беруть. Однак, можливо, звичайний букет квітів – які дитина вибирала чи збирала сама – важить набагато більше?

На цю тему на своїй сторінці у фейсбуці розмірковує вчителька біології Ольга Халепа. «А подаруймо вчителю замість букета зволожувач повітря або новий віник, відро, стільчик… Букет буде скоро у смітті, а відро не раз слугуватиме у кабінеті». «А не даруймо вчительці нічого, ти ба які, звикли, розпестилися, не заслужили!». А чого ж, все правильно: дорослі – це ж раціональність, економія, це ж вони так вчаться жити по-новому та виховують власних дітей. Я ось що пропоную: може, чоловіки жінкам, замість квітів, будуть дарувати швабру, мийний засіб для туалету, на крайній випадок – кільце копченої ковбаси? Так, букет зів’яне, а все решта знадобиться в житті.

Та й звідки той чоловік чи хлопець дізнається про квіти для жінки? У родині, можливо, не навчили (а родини ж бувають різні, в деяких про подарунки чи квіти ніхто й поняття не має), а в школі теж такого не розказували, не вчили. Бо ми ж починаємо жити по-новому: замість квітів – економія, замість поваги – раціональність. Дорослі чомусь забувають одну просту істину: в школі навчаються люди, але ці люди – діти! У школі вони навчаються всього, навіть пил витирати, навіть одягатися зі смаком, навіть робити подарунки. Скільки ж коштує букет для вчителя: 20, 50, 100 гривень?

А може, він просто дбайливо зібраний у власному садочку чи на городі? Яка ж тут різниця? Дріботить першокласник на Свято Знань, ступає юна дівчина на День Учителя чи крокує старшокласник у день 8 Березня, а в руках – не просто квіти, в руках спить, затишно примостившись на пелюстках, свято і приховалася таємниця про те, як же привітати свого вчителя, як показати свою прихильність, які слова сказати. Як же цікаво вони вчаться це робити, якби ви бачили! Як соромляться, запинаються, опускають очі. Ну, готували ж слова привітання, а поки дійшли, залишилося: «Це Вам!».

І вчитель тішиться з їхньої недосвідченості, їхньої щирості, бачить недосконалість дитячо-підліткового віку, але толерантно посміхається і просто дякує. Така наша доля – бачити їхнє дорослішання, вчити, удосконалювати, допомагати. І так само колись буде приготований букет для бабусі, матері, дівчини, дружини, дочки – бо ця поведінка буде на підсвідомості. Букети можна купити, оригінальні – замовити квітникареві, але серед усіх найцінніший той, який організували самі учні. Таємничо змовляючись, до останнього тримають у секреті свій задум, впевнені, що вчителька нічого не розуміє, або приносять з дому потріпані дитячою рукою жоржини чи айстри, чорнобривці, півонії, чи троянди. Це найкращі букети. Вони зібрані самою дитиною, чи разом з мамою, обережно упаковані в целофан.

Дорослі інколи навіть не розуміють, який цінний ланцюжок єднання батьків-дитини-вчителя в цих простих букетах. Не треба вихваляння у батьківських чатах, дайте дітям самим усе організовувати та вчитися дарувати. І квітнутиме посмішка на обличчях учнів, бо, виявляється, дарувати так само приємно, як і отримувати подарунки. І квітнутиме посмішка на обличчі педагога, адже несе вчитель у святковий день до класу не відро, не зволожувач повітря, а любов та вдячність своїх учнів, яку завтра вони вмітимуть дарувати іншим, бо вже навчаться це робити тут, у рідній школі.

Які б часи та події не вирували навколо, та є речі, які залишаються вічними: Квіти та Любов – вони незмінні. Не відбирайте у дітей цінності, не ламайте загальнокультурні поняття. А можна жити й по-новому, однак не забувайте, що з педагогами ваші діти лише коротку життєву мить, за яку можуть взяти для себе все найкраще. А можуть і не взяти, розгубитися від недосконалості дорослих поглядів, від втручання тих, хто створює свої, дорослі правила.

Шукайте деталі в групі Facebook