УКРАЇНА LIVE

Ціни на ключові продукти харчування в Україні показали зростання.

Раніше Domik.ua повідомляв про те, кому в Україні підвищать виплати на 300 гривень .

Ціни на продукти харчування на полицях магазинах неприємно дивують. Вартість молока і молочних продуктів, олії, м’яса, круп та цукру зросла за місяць на 10-15%, і це не межа. Наприклад, пекарі вже пообіцяли підвищити ціни на хлібобулочні вироби до кінця року ще на 20%. Що дозволяє виробникам переглядати ціни? Експерти кажуть, що на це впливає декілька причин: зростання курсу валют і очікування девальвації, а також відсутність державного регулювання цін на базову продовольчу корзину.

До кінця року продукти харчування подорожчають. Асоціація пекарів України заявила про те, що ціни на хліб повинні зрости до 20% до кінця цього року. В об’єднанні такий крок пов’язували з подорожчанням і підвищенням мінімальної заробітної плати. “Економічна причина можливого зростання ціни через зростання вартості борошна неспроможна. За винятком одного аспекту – отримання більшого прибутку виробниками хліба”, – вважає керівник Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. Аналогічним чином мають намір вчинити й інші виробники.

Кабінет міністрів схвалив підвищення мінімальних роздрібних цін (гранична ціна, нижче якої заборонено продавати продукцію) з 54,9 до 69,78 грн за пляшку об’ємом 0,5 л. Вартість інших міцних напоїв в середньому зросте на 22-40%. Наприклад, вино (обсяг 0,7 л) обійдеться в 33 грн, кріплені вина – 42 грн, шампанське – 69,9 грн, а коньяк (3 зірки) – 104,9 грн. Цю ініціативу пролобіювали великі виробники, які скаржаться на зростання конкуренції, в тому числі і з боку нелегальної продукції (її частка оцінюється в 40-50% ринку). Більш висока мінімальна роздрібна ціна, на думку виробників, дозволить підвищити собівартість виробництва і уникнути демпінгу.

Дешеві товари

Продукти харчування дорожчають. За даними Державної служби статистики України, у жовтні ціни на споживчі товари зросли на 2,8% порівняно з першим місяцем осені і на 9,4% – з початку року. Наприклад, на 50,9% за місяць подорожчали яйця. На 1,2-5,5% підвищилися ціни на овочі, молоко і молочні продукти, масло, м’ясо птиці, сало, цукор, рис. В жовтні подешевшали на 1,5-3,8% фрукти, продукти переробки зернових та свинина. Споживчі ціни, за даними Держкомстату, почали зростати з вересня цього року (на 1,8%). До цього вони знижувалися протягом трьох попередніх місяців.

Ціни ростуть навіть більш високими темпами, ніж ми раніше прогнозували, визнає Олексій Дорошенко. “Багато виробники орієнтуються на світові ціни на продукти харчування і підтягують їх до українських”, – підкреслює він. Все це відбивається на продажах в роздробі. За даними продовольчих мереж, за десять місяців цього року обороти рітейлерів зросли приблизно на 5-7% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Пов’язано це, в першу чергу, з подорожчанням продуктів харчування, а українці не стали купувати більше.

Поступово змінюється і споживчий кошик. Співвласник продовольчої мережі “Фуршет” Ігор Баленко говорить, що споживачі купують менше фруктів і овочів, а також цукерок в упаковках. “Ціни на курятину практично зрівнялися з вартістю свинини”, – повідомив експерт. Чи варто говорити, що це знизило інтерес до птаха.

“Київський торт” обходиться покупцям у середньому в 250 грн., що робить його не таким популярним, як це було ще кілька років тому. Директор великої продовольчої мережі розповідає, що ще кілька років тому багато магазинів ставали в чергу за тортом. Виробники не могли задовольнити потреби всіх торгових точок, де торти завжди користувалися підвищеним попитом. Але нові ціни злякали споживачів. “Зараз далеко не всі супермаркети замовляють цю продукцію, оскільки не можуть її розпродати. Нереалізовані швидкопсувні продукти харчування – збитки роздрібної мережі”, – розповідає співрозмовник видання.

Витрати ростуть

Зростання цін на продукти харчування спровокував відразу кілька факторів. Один з головних – це очікувана девальвація гривні. Наприклад, директор великого підприємства з виробництва солодощів розповів, що заклав курс 30 грн за долар при розрахунку собівартості продукції. “Відстрочення платежу за поставлений товар складає в середньому 30-40 днів, і це великий ризик. Якщо за цей період гривня девальвує, то компанія отримає збитки, тому всі виробники страхуються”, – розповідає він і додає, що незначні коливання курсу змушують їх закладати ризики у вартість своєї продукції.

Але більш значний вплив пов’язано з тимчасовою відміною державного регулювання цін на соціальну групу товарів (крупи, молоко, масло, хліб тощо) з 1 жовтня цього року. Це пілотний проект Міністерства економіки, який введено на три місяці. Після цього відомство уточнить, чи варто відмовитися від контролю за мінімальної роздрібної націнкою (встановлювалася рішенням окремо, але не могла перевищувати 15%). Виробники скористалися відсутністю державного регулювання і поступово переглядають вартість продукції. “Мережі не збільшували націнку на продукти харчування”, – додає Ігор Баленко.

Зростання цін на продукти харчування вже призвела до негативної тенденції. У другому кварталі українці купили продуктів харчування на 15% менше порівняно з першим кварталом, підрахували в Асоціації постачальників торговельних мереж. “Приємно було б усвідомлювати, що структура нашого споживання змінилася, і як в країнах з високим рівнем доходу частка продуктів у споживчому кошику падає. В Європі продукти в структурі витрат не перевищують 20%. У той же час в Україні їх частка перевищує 50%. Але це скорочення пов’язано з тим, що люди скорочують свій раціон”, – йдеться в повідомленні Асоціації. Але це не означає, що споживачі стали менше. Багато українців просто переорієнтовуються з м’ясних і рибних страв на картоплю, яку можуть передавати родичі з сіл. Частково це відбулося через зростання витрат у жовтні порівняно з попереднім місяцем, за даними Держстату, тарифи на житло, воду, електроенергію, газ зросли на 7,5%. Головним чином це відбулося за рахунок підвищення цін на опалення на 52,2%, гарячу воду – 5,9%, водопостачання – на 5,7%, каналізацію – на 3,7%.

Багато рітейлери сподіваються, що ситуація зміниться в кінці року. Напередодні зимових свят українці не скупляться і намагаються накрити багатий новорічний стіл. Тому великою популярністю користуються не соціальні групи товарів, а імпорт – ікра, червона риба, зарубіжне шампанське та інші делікатеси, націнка на яких може досягати 40-45%. Як результат, продажу в грудні вдвічі вище в порівнянні з іншим середньостатистичним місяцем року.