Чому учням можна і потрібно помилятися: освітній експерт про необхідність змінити освітній процес у школі

У школі треба вимагати не оцінок, а досягнення кожним учнем своїх ідеальних результатів. 

Чому у школі не можна підказувати, перекреслювати та виправляти написане, водночас, коли автор книги безжально править її 10 разів, перш ніж вона відправляється в друк? Над цим питанням розмірковує освітній експерт Володимир Співаковський на своїй сторінці у фейсбук.

Чому архітектори спочатку роблять ескіз, креслення, обговорюють його з колегами, отримують багато зауважень, 20 разів все переробляють, намагаючись досягнути довершеності? І тільки школярі змушені відповідати на запитання вчителя відразу, негайно. А якщо затримка чи заминка, зразу двійка.

Чому така несправедливість і чому відсутнє розуміння правильного освітнього процесу?

Освоєння моделі «багаторазових коригувань» було б чудовою підготовкою до дорослого життя. Навчання – це не оцінка за те, що учень вивчив або не вивчив. Навчання – це коли учень має змогу багато разів виправляти, поліпшувати свою контрольну роботу, долати муки творчості, виявляти силу волі й думати про те, як ще поліпшити те, що вже і так добре. Ось у чому треба кардинально змінювати весь освітній процес вважає Співаковський:

У школі треба вимагати не оцінок, а досягнення кожним учнем своїх ідеальних результатів, не рахуючи кількість спроб.

У такий спосіб одні будуть прагнути до перфекціонізму, покращуючи якість своїх знань, пам’яті, результатів. Другі скажуть: все, набридло, більше продовжувати не хочу, ставте, що хочете. Це теж буде результатом і знань, і характеру.

Багато хто заперечить: а як же дитина з помилками та нескінченними виправленнями буде потім лікувати, літати та будувати? Але ж мова йде не про роботу, а про навчання. Людина повинна тренуватися, коли вона ще навчається, а не коли вже працює. У цьому вся різниця.

Також експерт звертає увагу на те, що діти можуть підказувати один одному. Так, повинні бути завдання на самостійну роботу. Але повинна бути й робота в команді, де всі один одному підказують, щоб отримати найкращий командний результат. Адже саме через відсутність командних кейсів, завдань і проєктів у школі тисячі компаній намагаються компенсувати цю прогалину численними платними тимбілдингами.

То чи не краще цей тимбілдинг і тренування «швидко навчитися вчитися» розпочинати з дитинства? Адже діти в команді вчаться один від одного набагато ефективніше, – підсумував Володимир Співаковський.

Наразі в Україні вже є школи, які впровадили такий підхід, а результати радують дітей, вчителів та батьків.

Зазвичай, батьки та вчителі негативно сприймають помилки дітей, намагаючись їх мотивувати на щось більше для їхнього ж власного щасливого майбутнього. Але при цьому вони не враховують наслідки своїх виховних прийомів. Адже вказування на помилку дає привід для засудження і звинувачень дитини, створює комплекс «лузера», призводить до різних розладів тощо. Як сформувати у дітей позитивне ставлення до помилок? Харитонова Вікторія, ігромайстриня, експертка з розвитку дітей за допомогою ігор на вебінарі «Як сформувати у дітей позитивне ставлення до помилок?» надасть поради щодо організації навчання таким чином, щоб вказівка на помилку призводила лише до позитивних наслідків.