Прикарпаття вже місяць перебуває в “червоній” зоні карантину – мальовничі курорти нагадують міста-привиди, на дорогах – блокпости, а лікарі кажуть, що боротися з коронавірусом стало складніше.
“Коливаються показники, як тільки можуть”, – стривожено хитає головою лікарка Яремчанської лікарні Галина Мацюк. Пульсоксиметр на пальці пацієнта показує спочатку 91, потім – 89, а за декілька секунд – вже 87. Така сатурація – занизька: у здорової людини рівень кисню в крові має дорівнювати щонайменше 95, пише DW.
“Ти неправильно лежиш, Іване”, – звертається Галина Мацюк до пацієнта. Лікарка поправляє чоловіку кисневу маску і допомагає перевернуся на живіт. Саме на животі, у так званій прон-позиції, більшу частину часу мають перебувати пацієнти з важкими ковідними пневмоніями. Це полегшує дихання та знижує ризик смерті.
61-річний Іван хворіє на COVID-19 вже понад два тижні, майже весь цей час лікується у стаціонарі, розповідає його дружина Христина, яка сидить на сусідньому ліжку. Сам Іван говорити не може.
“Так оберігалися, старалися, навіть у церкву не ходили. Може, хтось з відпочивальників заразив. Чоловік першим захворів – потім я і дочка. Така жахлива хвороба”, – 56-річна жінка починає плакати і насуває на очі маску. Лікарка намагається її заспокоїти.
Пацієнти хворіють довше і важче
Галина Мацюк – завідувачка поліклініки та одна з двох інфекціоністок у лікарні в Яремче. Хворих на COVID-19 клініка у курортному карпатському містечку почала приймати в жовтні минулого року. Відтоді, розповідає лікарка, в інфекціоністів перекваліфікувалися і терапевти, і невропатолог. А оскільки ліжок в інфекційних боксах бракувало, для пацієнтів з коронавірусом переобладнали терапевтичне відділення. Нині у лікарні – 70 “ковідних” місць. Останніми тижнями майже всі вони були зайняті. Тож, на випадок ще більшого спалаху, декілька додаткових ліжок лікарі поставили у холі відділення.
Медики розповідають, що вірус став агресивнішим, а хвороба лікується довше та важче. “Десь із середини січня ми спостерігаємо зовсім іншу клінічну картину, – пояснює Галина Мацюк. – Це і кровохаркання, і ураження інших органів та систем – серцево-судинної, сечовидільної, периферичної нервової. Люди тривало температурять – по 12-14 днів”. До того ж, стан деяких пацієнтів раптово погіршується на 8-10 день, коли вже мало б починатись одужання.
“Ми втрачаємо досить молодих працездатних людей і не в силі їм допомогти, – скаржиться Галина Мацюк. – Коли на знімку практично немає легенів і ти розумієш, що втрачаєш пацієнта, а його рідні просять щось зробити – повірте, це не проходить безслідно”.
За словами лікарки, від початку року у невеличкій лікарні померло вже 18 хворих на COVID-19 віком від 37 до 80 років.
Брак персоналу та “вакциноскептицизм” серед медиків
Більшість хворих на COVID-19 у Яремчанській лікарні – залежні від кисню. Його нестача – найбільший страх лікарів та пацієнтів. “Навіть не хочу про це думати, бо для нас це буде катастрофа – це є життєво необхідним для людей”, – каже Галина Мацюк. – Ми спілкуємось з іншими районами і бачимо, що ситуація трошки напружена”. Утім, в Яремче перебоїв із постачанням кисню поки що вдається уникнути. Натомість проти іншої загальноукраїнської проблеми – нестачі персоналу – лікарня безсила.
“Ці хворі потребують зовсім іншої уваги, надання медичної допомоги є складним – багато маніпуляцій, треба поміряти сатурацію, перевірити тиск кисню у системі, багато паперової роботи, – перелічує лікарка. – Дехто боїться, а закон забороняє змушувати, тому що це зміна істотних умов праці і має відбуватися тільки за згодою медперсоналу”.
Як і більшість її колег, які лікують пацієнтів з коронавірусом, Галина Мацюк теж перехворіла на COVID-19. Щойно з’явилася така можливість, зробила щеплення. Щоправда, більшість персоналу вакцинації уникає. “Дехто має антитіла і вважає, що у нього немає потреби”, – пояснює лікарка. Інші ж просто не довіряють вакцині AstraZeneca після повідомлень у ЗМІ про те, що вона нібито є небезпечною.
Щоправда, охочих вакцинуватися в Яремче не бракує. Під час перебування журналістів DW у лікарні міста на щеплення залишками вакцини прийшли кілька десятків людей, серед них – вчителі та комунальники.
Хто “привіз” мутований коронавірус у Карпати?
Про те, що саме спричинило спалах коронавірусу в Івано-Франківській області, лікарі та експерти досі не мають однозначної відповіді. Серед причин називають масове повернення заробітчан, які приїхали додому на різдвяні свята – на Прикарпатті їх відзначають тривало та інтенсивно.
Ще одним фактором, вочевидь, став масовий туризм – на гірськолижні курорти взимку приїжджали тисячі людей з усіх куточків України та навіть з-за кордону.
“Вони можуть оселятися в Яремче, а кататися на лижах у Буковелі, – пояснив в інтерв’ю DW головний санлікар області Руслан Савчук. – Там вони можуть інфікувати тих, з ким перебувають у контакті. І ось ці інфіковані люди теж пороз’їжджаються по своїх домівках, по своїх регіонах”.
“Червоною” зоною Прикарпаття оголосили наприкінці лютого. Проте відтоді найбільший в Україні гірськолижний курорт “Буковель”, а також численні готелі і приватні садиби регіону працювали ще понад два тижні – хоч і з певними обмеженнями. На карантин “Буковель” закрили лише 13 березня, а біля села Поляниця, де розташований курорт, облаштували блокпости поліції та Нацгвардії. За словами Руслана Савчука, потрапити в Поляницю нині можуть лише місцеві або ті, хто там працює.
Утім, як переконалися журналісти DW, насправді контроль на КПП – символічний. На одному з блокпостів біля Поляниці автівку журналістів взагалі не зупинили – попри номери іншого регіону. На іншому КПП не змогли поміряти температуру – зламався термометр. До того ж, як пояснив один із поліцейських, не пропустити подорожуючих, навіть із підвищеною температурою, вони просто не мають права: якщо таку людину виявлять, лише попросять звернутися до сімейного лікаря.
“Буковель” хоче відновити роботу
Утім, попри рекомендаційний характер заборони на в’їзд та не завжди справні термометри на КПП, туристів у селі Поляниця дійсно майже немає. Адже, хоча знайти вільний номер у численних садибах курортного регіону тепер не проблема, у “Буковелі” діє заборона на роботу підйомників – покататися на лижах не вийде.
Щоправда, представники курорту такі обмеження називають несправедливими, а зв’язок між спалахом коронавірусу і туризмом – недоведеним.
“Наразі над цією справою працюють наші юристи, – зазначила в інтерв’ю DW прессекретарка “Буковелю” Віталія Васильчук. – Згідно зі всіма законами, нормами та постановами “Буковель” мав і має право працювати”. За словами Васильчук, закриття курорту на карантин було “заполітизованим” рішенням, а місцеві мешканці, які живуть за рахунок туризму, терплять великі збитки.
Закритим на карантин “Буковель” залишатиметься до 27 березня. Чи будуть обмеження пом’якшені вже наприкінці тижня, наразі невідомо. Завдяки локдауну у регіоні вдалося досягти значного зниження захворюваності – з майже 900 інфікувань на день наприкінці лютого до 351, які були підтверджені 23 лютого, а у Яремчанській лікарні навіть звільнилося декілька місць. Щоправда, лікарі поки що обережні у своєму оптимізмі. Тож, резервні ліжка для ковідних пацієнтів поки що залишаються у холі.
Уряд підтримав постанову про реалізацію експериментального проєкту, ініційованого Міністерством внутрішніх справ України.Створення Центру дозволить значно…
hacked by trenggalek6etar- JATIM4U -Jangene_Cakep - Panataran - 0x1999 - 0xIDiot - Unlucky - Mr.Optimuz_Root
У Москві в неділю під час мітингу КПРФ затримали близько 60 осіб, на акції лунали…
“Розвідка, аналітики Генерального штабу та Міністерства оборони оцінили наслідки нещодавніх далекобійних ударів Сил безпеки та…
Цієї ночі Служба безпеки України успішно атакувала військовий аеродром «Ханська» у Республіці Адигея рф. Відстань…
У кожного з нас серце б’ється заради найрідніших, і для воїнів 92 бригади це найвищий…