УКРАЇНА LIVE

Опалювальний сезон для багатьох споживачів перетворюється на розкіш через зростання тарифів на комунальні послуги. Причина — подорожчання ресурсів.

Так, з 1 травня 2016 року ціна на газ для населення зросла майже удвічі і зрівнялася з ціною для промислових споживачів. Гаряча вода та опалення подорожчали на 75-90% з 1 липня, електрична енергія — на 26% з 1 вересня. Крім того, 1 березня 2017 року очікується останній етап подорожчання струму на 26%.

Тож загальна сума платежів за комунальні послуги зросла порівняно з минулим опалювальним сезоном в 1,5-2 рази. Найбільша частина витрат — опалення.

Цілком природно, що люди хочуть зекономити. Один з варіантів — багатозонний облік електроенергії. Це означає використання багатотарифних лічильників, які рахують витрати струму за різними тарифами протягом доби.

При двозонному обліку нічний тариф на 50-60% менший порівняно з денним. При тризонному обліку нічна енергія може бути втричі дешевшою за денну.

Такий лічильник рахує не лише обсяг використаної електроенергії, а й час споживання. Наприклад, для двозонного тарифу вартість електроенергії, спожитої між 23:00 та 7:00, множиться на спеціальний понижуючий коефіцієнт. Таким чином, споживача стимулюють споживати електроенергію саме в цей час.

Навіщо це державі

Недавно уряд спростив процедуру переходу на багатозонний облік електроенергії. Тепер споживач може самостійно купити такий лічильник, а обленерго мусить його безкоштовно встановити і налаштувати — провести параметризацію.

Такий крок уряду — не популізм: перехід на багатозонний облік вигідний державі. Справа в тім, що в енергосистемі ключову роль грає споживач. Саме масові дії споживача визначають спосіб її роботи. Наприклад, коли зранку всі прокидаються і вмикають чайники, споживання кожної квартири збільшується на 1,5-2 кВт.

Якщо додати лампочки, бойлери, тостери та телевізори, помножити цю цифру на сотні тисяч квартир, то вранішнє споживання країни зросте на 3 тис МВт.

Для порівняння: ця величина перевищує 10% пікового споживання України, вона більша за пік споживання Києва та області і дорівнює потужності Південно-української АЕС, яка всього удвічі менша за найбільшу в Європі АЕС.

Кожна зміна навантаження — це виклик для енергосистеми, оскільки основний закон у ній — виробництво завжди повинно дорівнювати попиту.

Якщо його не дотримуватися, то погіршується один з важливих показників якості електроенергії — частота. Це може призвести до неконтрольованого процесу розвалу енергосистеми і знеструмлення всіх споживачів країни. Аби цього не допустити, можуть використовуватися відключення певних споживачів.

Крім того, потужні енергоблоки АЕС хоча й дають країні найдешевшу електроенергію, але не здатні швидко змінювати свою потужність. Піки споживання енергосистема витягує завдяки запуску маневрових вугільних потужностей. Електроенергія з останніх — одна з найдорожчих.

Тому енергосистемі вигідно, щоб різниця між нічним і денним споживанням була мінімальною. Саме до цього заохочується споживач багатозонними тарифами.

Витрати на економію

Якою б не була мотивація держави, для споживача ключове — зменшення витрат. Щоб почати економити, він повинен оплатити встановлення багатозонного лічильника або налаштування свого, якщо той новий.

Вартість такого вітчизняного лічильника залежить від класу напруги і способу підключення. Однофазний коштує близько 1 450 грн, трифазний — 2 500 грн. Вартість встановлення розраховує обленерго: близько 300 грн — заміна однофазного лічильника і близько 600 грн — трифазного.

Отже, загальні витрати на багатотарифний лічильник з встановленням становитимуть 1750-3100 грн залежно від кількості фаз. Якщо ж такий лічильник вже встановлений, то для переходу на багатозонний облік потрібно провести його параметризацію, яка коштуватиме 150-300 грн.

Наскільки швидко споживач зможе окупити витрати, залежить від багатьох факторів: сумарного щомісячного обсягу споживання, його структури, а також від технічних можливостей перенесення навантаження на нічний час.

Заощадження на дисципліні

Проте не будь-яке споживання легко перенести на ніч. Наприклад, сусіди навряд чи будуть раді, якщо з метою економії хтось у будинку почне пилососити о 2 годині ночі. Те саме стосується гучних пральних машин. Не вийде перенести на нічний час вечірнє освітлення в оселі. Які ж витрати є сенс перенести на ніч?

Перші кандидати — пристрої з автоматизованим процесом роботи, які не потребують втручання людини: пральні, посудомийні і сушильні машини, бойлери.

На прикладі останнього можна зрозуміти можливості економії. Для нагрівання тонни води на 1 градус витрачається 1,16 кВт-год електроенергії. Для нагрівання ємності на 200 літрів потрібно 10 кВт-год електроенергії. За нічним тарифом вона коштуватиме удвічі дешевше, тобто 3,57 грн замість 7,14 грн.

Деякі пристрої, які використовуються для приготування їжі, теж можна використовувати вночі. Йдеться про пароварки та хлібопічки, вони можуть працювати автономно, не потребуючи уваги господаря.

На жаль, це не стосується одного з найпотужніших домашніх споживачів електроенергії — чайника. Сучасні чайники споживають 1,5-2 кВт електроенергії і вмикаються багато разів на день, особливо якщо у сім’ї багато дітей.

Перенести потребу закип’ятити чай на нічний час з дешевою електроенергією — суттєва проблема, адже споживається він, в основному, вдень. Проте винахідливі господарі можуть використовувати для цього прилади, які називаються термопотами. Їх часто встановлюють у закладах харчування.

Це чайники з функціями термосів. Їх можна вмикати уночі і мати гарячу воду протягом дня. Проблема в тому, що ціна найдешевших із них — близько 1 200 грн. При нинішніх цінах такий пристрій буде окуповуватися не менше двох років.

Зрештою, заощаджувати можна не лише завдяки програмуванню пристроїв — те саме можна робити, змінюючи власний графік. Так, прасувати можна о 6 годині ранку, тоді ж — гріти воду і заливати її в термос, пилососити. Отже, можливості економії при двозонному тарифі залежать і від самодисципліни споживача.

Споживання яких приладів можна перенести на ніч

На сайтах обленерго іноді можна знайти онлайн-калькулятори для розрахунку вигідності двозонного обліку.

Програмування та “розумні” розетки

Дисципліна заради економії — це важливо, проте далеко не всім споживачам подобається ідея переходу на нічний режим.

Зрештою, сучасна техніка цього і не вимагає — для цього в багатьох приладах є можливості для програмування.

Практично всі сучасні пральні, посудомийні та сушильні машини дозволяють програмувати їх роботу на нічний час. Те саме стосується і дорогих бойлерів.

Проте для власників дешевих китайських бойлерів, які не програмуються, старих пральних машин та пароварок існує можливість включати пристрої автоматично.

З цією метою можна використовувати розетки з таймером. Вони є “перехідником” між пристроєм і розеткою, який можна запрограмувати на увімкнення в певний час.

Такий пристрій подібний до блоку живлення або трійника з кнопками. Вартість пристрою з електронним таймером, який є більш надійним, оскільки навіть при втраті електроживлення автоматично зберігає налаштування, — 240 грн.

Розетки з механічним таймером удвічі дешевші, але потребують механічного втручання в налаштування у разі збоїв живлення в мережі.

Мрія про PowerWall

Ідеальним варіантом було б використання двозонного обліку разом з акумуляторами. Іншими словами — заряджати їх в час, коли діє знижений тариф на електроенергію, а використовувати — коли зручно. Це дозволило б забути про пристрої для програмування — тоді потрібно програмувати лише сам акумулятор.

Мрії про такий домашній акумулятор стали популярними після того, як Ілон Маск кілька місяців тому презентував продукт компанії Tesla PowerWall. Це потужний домашній акумулятор з красивим дизайном, який може накопичувати достатньо енергії, щоб забезпечувати електроенергією приватний будинок до десяти днів.

Основне питання — ціна системи. Для американського споживача акумулятор на 10 кВт-год коштує трохи більше 7 тис дол, оренда на дев’ять років — 5 тис дол, що враховує і послуги з встановлення та технічного обслуговування.

В умовах Каліфорнії, де ціна на електроенергію для населення становить 19 центів за 1 кВт-год, така система вигідна. В Україні вона буде коштувати набагато дорожче, а ціна на електроенергію нижча, що робить її нерентабельною.

Проте з часом акумулятори дешевшатимуть, а електроенергія дорожчатиме, тож використання таких пристроїв буде ставати економічно доцільним.

Як порахувати економію

Найкращий ефект у споживачів, які використовують потужні електроприлади з можливістю програмування, зокрема електричне опалення. Важливий і склад сім’ї.

Це мешканці приватних будинків або квартир площею 150-200 кв м і більше із щомісячним споживанням до 500 кВт-год. Це помешкання, де є підігрів підлоги і води, де працюють кондиціонери і насоси. Меншу частку в структурі електричного споживання, як правило, займають освітлення та побутові прилади.

Один з користувачів двозонної системи — Павло Бірюкович, який живе на Київщині. Він говорить, що перехід на двозонний облік окупився за рік.

За десять місяців 2016 року господар будинку на 56 кв м спожив  9 128 кВт-год. З них вночі — 6 567 кВт-год, вдень — 2 561 кВт-год. Економія становила 3 283 грн — за умови, що вартість придбання та підключення двозонної системи — 4 100 грн.

На нічне споживання Бірюкович переніс близько 70% загального споживання. Для цього довелося запрограмувати електричний котел на роботу з 23:00 до 7:00 та з  17:00 до 21:00, і на нічний час — роботу бойлера і пральної машини.

Процедурні аспекти

Найчастіше населення застосовує саме двозонний тариф, адже денний тариф не перевищує звичайного, а нічний — удвічі менший. Тож в будь-якому випадку місячний платіж за двозонним тарифом буде меншим, ніж за звичайним.

До тризонного обліку потрібно підходити уважніше. Слід аналізувати власне погодинне споживання за трьома зонами доби, адже тариф у піки буде більшим за звичайний в 1,5 разу. Без відповідної оптимізації графіка навантаження, можливо, навіть доведеться переплачувати порівняно із звичайним тарифом.

Як повинен діяти споживач, котрий думає про перехід на багатозонний облік?

1. Визначити оптимальний вид обліку: двозонний чи тризонний. Це залежить від сумарного обсягу та структури споживання. Важливою є оптимізація графіка навантаження відповідно до обраної системи багатозонного обліку.

2. Звернутися до обленерго із заявою про намір встановити багатозонний лічильник.

3. Придбати лічильник — самостійно або через обленерго. У разі самостійного придбання обов’язково погодити тип та технічні параметри лічильника з представниками обленерго. Параметризацію лічильника обленерго проводить безкоштовно у разі первинного звернення.

4. Демонтувати старий та встановити новий лічильник силами працівників обленерго з оплатою послуг згідно з калькуляцією.

Вся процедура триватиме близько місяця і потребуватиме певних інвестицій. Проте вони окупляться за короткий термін — один-два роки. Після цього споживач зможе отримувати чисту економію коштів сімейного бюджету.