УКРАЇНА LIVE

З 29 березня в молодших класах шкіл Києва закінчилися канікули і відновилося офлайн навчання. При цьому Київ залишається в “червоній” карантинній зоні, як і 10 інших регіонів України. В таких обставинах організація безпечного навчання – одна з головних задач місцевої влади. Адже дитячі колективи, де є соціальна дистанція і масковий режим, часто залишаються лише добрим побажанням. Наскільки безпечно навчатися в українських школах в період спалаху пандемії, розбирався “Апостроф”.

Можна і без масок
Особливості навчання школярів в період пандемії регламентуються цілим набором підзаконних актів уряду. Так, в постанові Кабміну №1236 від 9 грудня 2020 року, яка ділить країну на карантинні зони, зазначено, що в “червоних” регіонах можливе офлайн навчання лише молодших класів. Середня та старша школи повинні повністю перейти на дистанційку.

Такий формат навчання обрали в Києві, Львові, Одесі. Однак в деяких “червоних” регіонах, де ситуація з поширенням ковіду залишається критичною, вирішили перевести взагалі всіх школярів на дистанційну форму навчання. Так вчинили, наприклад, в Івано-Франківську.

Яких же запобіжних заходів треба дотримуватися під час очного навчання? Відповіді можна знайти у постанові Головного санітарного лікаря України №50.

Згідно з цим документом, весь персонал навчальних закладів допускається на роботу тільки в засобах індивідуального захисту та тільки після проведення термометрії. Крім того, на всіх входах в школу повинні бути встановлені антисептики для обробки рук і, по можливості, уроки повинні проводитися на відкритому повітрі. Якщо такої можливості немає, то після кожного заняття приміщення класу необхідно провітрювати не менше 10 хвилин.

“Уже рік триває вся ця епопея з коронавірусом і школи закупили за кошти місцевих бюджетів і, очевидно, гроші батьків все що тільки можна: мило, антисептики. Все ж школи непогано підготовлені”, – зазначає юрист ГО “Батьки SOS” Роман Бондаренко, коментуючи ситуацію “Апострофу”.

Що стосується школярів, то вони мають повне право перебувати без засобів індивідуального захисту на уроках. Маску або респіратор потрібно носити тільки при вході в школу і пересуванні між приміщеннями школи. Але! Ця рекомендація Головного санітарного лікаря не відноситься до учнів молодшої школи. Учні 1-4 класів можуть бути без маски або респіратора, як на самому уроці, так і, наприклад, по дорозі з класу в їдальню або спортзал. А саме молодша школа зараз працює в “червоних” зонах. Таким чином, якщо один учень в класі раптом виявиться носієм коронавірусної інфекції, велика ймовірність, що він заразить своїх однолітків, а ті, по ланцюжку, своїх батьків.

“Ми захворіли на коронавірус ще восени після чергового походу дочки в садок, – розповідає “Апострофу” мешканка столиці Олександра. – При цьому, у дочки хвороба минулася у легкій формі, у мене, щодо теж, а ось у чоловіка розвинулася двостороння пневмонія і у нашої бабусі теж. Тепер походи в садок ми відклали”.

У школярів молодших класів немає обов’язку проходити термометрію щоранку перед відвідуванням школи. Обов’язковий контроль температури тіла належить проходити тільки педагогам і працівникам освітньої установи.

Ось і виходить, що носію вірусу легко і просто зайти до школи. І що в такому випадку робити?

Якщо у дитини все ж буде виявлена підвищена температура тіла або інші ознаки ГРВІ (наприклад, учень сам поскаржиться вчителеві на погане самопочуття), то Головний санітарний лікар рекомендує такій дитині одразу надіти маску, ізолювати її в окреме приміщення, довести до відома батьків, а клас, в якому вона перебувала, провітрити і обробити антисептиками використані поверхні. Ось і весь алгоритм.

Якщо у “підозрілого” учня згодом буде діагностований коронавірус, то на 14-денну самоізоляцію повинен піти весь клас, в якому він навчався. При цьому, після закінчення самоізоляції учні не зобов’язані надавати адміністрації школи дані ПЛР тестів.

Як бачимо, навіть суворо дотримуючись рекомендацій Головного санітарного лікаря, принести дитині зі школи крім оцінок ще і коронавірус – простіше простого. Як же це змінити?

Закрити все
На думку експертів, вся справа в тому, що від початку влада обрала неправильний підхід. В ідеалі, на тлі спалаху пандемії, потрібно було б відправити на карантин всю школу: і старшу, і молодшу.

“Беручи до уваги епідеміологічну небезпеку, було б краще перевести на дистанційне навчання всіх”, – говорить “Апострофу” освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

“На жаль, ніхто толком не пояснив, чому молодші класи можуть йти до школи, а старші ні. Чому 4 класу можна йти до школи, а 5 класу вже не можна?”, – нарікає Роман Бондаренко.

Звичайно, знайти ідеальний варіант складно, і певна логіка у рішенні уряду простежується.

“Рішення про відновлення навчання – реакція на настійні вимоги батьків, яким ні з ким залишити дитину вдома. Адже якщо старші школярі більш-менш можуть навчатися дистанційно самостійно, то молодшим школярам потрібна допомога дорослого”, – додає освітній омбудсмен.

Але справа в тому, що залишити очне навчання для молодшої школи – це набагато більший ризик, ніж якби офлайн вчилися тільки старшокласники. Чому?

По-перше, “маленькі діти – дуже ефективні рознощики інфекції. У них низька гігієна, вони все тягнуть до рота, в очі, їх по 30 осіб в одному класі”, – пояснює “Апострофу” епідеміолог Олексій Галімський.

“Діти грають важливу роль в епідемічному процесі інфекційних хвороб. А новий штам коронавірусу, який циркулює в Україні – британський. Він вражає, зокрема і дітей, – додає “Апострофу” глава Національної медичної палати України Сергій Кравченко. – Діти перебувають в ізольованих колективах, а це може впливати на інтенсивність поширення хвороби”.

По-друге, “молодша школа, це ж маленькі діти і їх потрібно завести або привезти до школи, а це додаткова соціальна активність для мам, тат, бабусь”, – зазначає Галімський.

Але маленьких дітей справді не залишиш вдома самих, а роботу для батьків ніхто не скасовував. Соломоновим рішенням, на думку Олексія Галімського, був би перегляд принципів державної підтримки українців на карантині.

“Набагато ефективніше, ніж закривати промтоварних ФОПів, було б закрити школи і дитячі сади. Якщо 8 тисяч гривень як компенсація за локдаун ФОПу ніяк не перекриває його заробіток, то 8 тисяч гривень можна було б дати мамі, яка посидить з дитиною і позаймається з нею , щоб вона не ходила до школи, або знайде бабусю сусідку за 5 тисяч гривень посидіти з дитиною”, – пояснив Галімський.

Але поки влада не переглянула свої підходи, і школярі молодших класів продовжують відвідувати школу, епідеміологи прогнозують у короткостроковій перспективі ще більший підйом захворюваності.

“Зараз спостерігається підйом, і це на тлі того, що ми припинили всі навчання – були канікули. В інтервалі 7-14 днів від моменту початку навчання дітей в школах варто чекати на наступний епідеміологічний підйом”, – резюмував Галімський.