Притча-розповідь про силу маминої молитви. Прочитаєте один раз, а запам’ятаєте на все життя
Молитва гори рушить….
Ганна увірвалася в кімнату матері й з порога закричала:
– Мамо, прошу тебе, – не молись за мене більше!
– В чому справа? – злякалася мати.
Сьогодні п’ятниця – буде дискотека, а це тривога. І хлопець у неї з кримінального середовища.
Напевне, біси відчули її бажання гаряче помолитися про дочку і намагаються позбавити дівчинку цієї єдиної, але найміцнішої охорони!
І Ганна пояснила:
– З хімії двійку схопила. Спочатку думала – випадково. А потім дійшло! Поки ти вдома, то у мене все добре, а як у храм сходиш, то відразу починається! З усім класом розсварилася. Подруги Дениса відбивають.
Ганна допитливо подивилася на матір:
– Позавчора в храм ходила?
– Ходила!
– Я двійку отримала. Лєна на Дениса вішається.
Ганна закричала:
– Ще одна твоя молитва і я власними руками твою Біблію порву!
– Дочко, та як же так можна? – заплакала мати.
Дочка вибігла з кімнати.
– Куди ти?
– На дискотеку. Дениса у мене відіб’ють!
– Може це на краще?
– Ні!
Залишившись одна, мати похитала головою.
«Може не потрібно за неї так молитися, раз у неї через це все життя шкереберть – подумала раптом вона і тут же накинулася на себе: – Хоча хіба це можна назвати життям? А який жах, якщо її не зупинити, почнеться потім?… »
Мати встала на коліна почала молитися за дочку.
«Пішла! – з гіркотою зрозуміла мати. – Мабуть, ніяка молитва такій вже не допоможе!»
Але, увійшовши в сусідню кімнату, несподівано побачила, що донька досі лежить на дивані бліда, з рушником на голові.
– Захворіла? – заметушилася вона.
– Голова розколюється… – насилу вимовила Ганна.
Голос у неї був безпорадний, слабкий…
Мати принесла таблетки від головного болю. Ганна покірно випила їх.
Вона підвелася, щоб піти на дискотеку, але зі стогоном опустила голову на подушку.
– Ні, – прошепотіла вона. – Нехай там буде, що буде, а я не можу…
Але на ранок від хвороби не залишилося і сліду. Бадьора, відпочила Ганна навіть сама запропонувала сходити в магазин по хліб, чого давно вже з нею не було.
Пішла. І майже відразу повернулася додому бліда, як крейда.
Побачивши її, мати сплеснула руками:
– Ганнусю, що з тобою? Знову голова? На тобі лиця немає!
– Зі мною нічого! А ось в Олени дійсно лиця нема!
– Як це? – не зрозуміла мати.
– Іра принесла на дискотеку соляну кислоту і хлюпнула на Олену. Денис почав бити цю божевільну. Почалася бійка. Не тільки кулаки – биті пляшки й ланцюги в хід пішли. Уявляєш, що було б зі мною, якби я теж була там? Точно – не під кислоту, так під ніж би потрапила.
– Слава Тобі, Господи! – тільки й змогла прошепотіти мати.
Почувши це, Ганна уважно подивилася на неї й запитала:
– Признавайся, це твоя робота?
– Ні!
– Та не бійся, – схлипнула Ганна. – Не порву Біблію.
– Це Господь уберіг тебе від біди. А я тільки помолилася…
Ганна встала, нахилилась до матері й поцілувала її в щоку.
– Пробач мені! І, будь ласка, молися за мене! – попросила вона.
І, подумавши, додала:
– Частіше…
Шукайте деталі в групі Facebook
