Снайпер РФ убив молодого бійця: рвався на фронт із 18 років, устиг одружитися і стати батьком
На Донбасі продовжують гинути українські військові. Так, у понеділок, 12 квітня, куля ворожого снайпера обірвала життя 24-річного Ярослава Карлійчука з Буковини.
Молодий боєць з 10-ї окремої гірничо-штурмової бригади рвався на фронт ще з 18 років і хотів усе життя прослужити в українській армії. У нього залишилася сім’я і однорічний син.
Детальніше про це читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Виріс у багатодітній родині
Ярослав родом із невеликого села Черепківці Глибоцького району Чернівецької області. Він не дожив до свого 25-річчя всього три місяці.
У хлопця залишилися три старші сестри, у кожної з яких є вже свої сім’ї і діти. Його мама працює в Чернівцях у лікарні, а батько помер багато років тому.
“В юності брат любив спорт. Вони з друзями на одній дачі організували спортивний майданчик, встановили там турніки, саморобні тренажери. І разом тренувалися. Він був дуже спортивним, дуже жвавим. Після школи рік пропрацював у Чернівцях в охоронній фірмі “Тигр”, – зі сльозами розповідає OBOZREVATEL старша сестра Надія.
Хлопець давно рвався на фронт
Коли йому виповнилося 18 років, мамі Ярослава подзвонила психологиня з військової частини і сказала, що її син ще надто молодий, щоб служити.
“Мама здивувалася і питає: “А де він?” Виявилося, що він уже у військовій частині! Правда, тоді так вийшло, що він не пройшов тести, ймовірно, так зробили для нього, щоб він не міг у такому віці йти воювати”, – каже сестра.
Рідним Ярослав говорив, що не може сидіти вдома, коли багато його друзів давно на фронті. “Я теж повинен батьківщину захищати”, – заявляв він.
І в 19 років він усе-таки вирушив у ЗСУ.
“Його якось навіть по телевізору показували, що він наймолодший боєць там”, – крізь сльози посміхається сестра.
За час служби на Донбасі Ярослав устиг одружитися. Його дружина Олена родом із Херсонської області, він дуже її любив і хотів дитину.
“Дружина старша за віком від нього і вона сумнівалася, побоювалася народжувати. Ярослав якось подзвонив мені як старшій сестрі й попросив поговорити з дружиною. Він казав, що дуже хоче дитину. Олена прислухалася до нас, й у них минулого року народився син, назвали Саша. Ось зовсім недавно в березні йому виповнився рік. Брат у ньому душі не чув. Він кожну відпустку використовував для того, щоб побути із сином. Устигав і до нас заскочити”, – розповідає Надія.
Востаннє рідним Ярослав телефонував приблизно тиждень тому. “Коли він дзвонив, то ми чули постріли. Але він завжди говорив, що у нього все добре, і щоб ми не турбувалися за нього. А останній тиждень ми не розмовляли. Тепер нам із військкомату повідомили, що брат загинув. Мама від горя не може навіть розмовляти, ми їй викликаємо швидку”, – плаче Надія.
Шукайте деталі в групі Facebook
