УКРАЇНА LIVE

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про призов на військову службу резервістів в особливий період. Тепер вони можуть будь-якої миті поповнити склад Збройних сил без оголошення мобілізації.

Відповідний закон передбачає, що в Україні вводиться новий вид служби в армії – “військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період”. Призвати людей з оперативного резерву на службу можна за поданням головнокомандувача армії, зараз цю посаду обіймає Руслан Хомчак. А вже рішенням Верховного головнокомандувача ЗСУ визначатимуться завдання, обсяги, терміни та порядок проведення призову. Водночас не потрібно оголошувати загальну мобілізацію.

OBOZREVATEL з’ясував, яку військову службу передбачено законом, хто може доукомплектувати військові частини і на яких умовах резервісти служитимуть у ЗСУ.

Хто такі резервісти

Резервісти – це військовозобов’язані громадяни, які проходять службу у військовому резерві ЗСУ, але в мирний час ведуть цивільне життя і будують кар’єру за межами Збройних сил. Однак на добровільній основі вони можуть укласти контракт із державою і проходити службу. Резервісти проходять планомірну військову підготовку. Вони отримують навички за військово-обліковою спеціальністю і повинні підтримувати їх на належному рівні.

У мирний час резервістів залучають до навчальних зборів. На практиці вони проходять бойові стрільби у своїх підрозділах. Тривалість підготовки резервістів в Україні – 30 діб. Проте за необхідності цей термін може бути збільшений до 3-х місяців.

Коли їх можуть призивати

Відповідно до підписаного закону призов резервістів можливий в особливий період. Він діє в Україні з 2014 року, відколи президент підписав указ про часткову мобілізацію, яка діє дотепер. Призиватимуть тих, хто вже уклав контракт про проходження служби у військовому резерві або зарахований до військового оперативного резерву. Тобто це люди з бойовим досвідом і ті, хто служив в армії за контрактом або в одній із хвиль мобілізації.

За інформацією Міноборони, резервісти прибувають до військової частини за викликом її командира протягом 24 годин. Строк прибуття військовозобов’язаних, призначених до військової частини по мобілізації, складає від 2 до 29 діб.

“Те, що президент підписав закон, не означає, що це залежало від ситуації в країні. Є процедура. Цей закон зосереджено на середньострокову перспективу. Це не означає, що якщо його проголосували на позачерговому засіданні, то для того, щоб відразу застосувати”, – сказала в коментарі OBOZREVATEL член комітету з питань нацбезпеки, оборони і розвідки, нардепка від “Слуги народу” Мар’яна Безугла.

За її словами, перед тим як оголошувати призов резервістів, потрібно створити:

військовий резерв;

систему підготовки резервістів;

єдиний державний реєстр військовозобов’язаних;

автоматизацію процесів;

центри комплектування та соціальної підтримки замість військових комісаріатів.

За словами Безуглої, резервістів не будуть відправляти на передову.

“Така система призову без рішення Верховної Ради – це на крайній випадок. Якби була подальша ескалація і потреба в мобілізації, то ВРУ зреагувала б”, – додала нардепка.

Гарантії для резервістів

У разі призову резервістів на них поширюватимуться ті самі трудові, соціально-правові та освітні гарантії, які передбачені для мобілізованих осіб. За резервістами зберігатиметься місце роботи і середня зарплата, а якщо вони безробітні, то їм держава платитиме мінімальну зарплату. Також держава гарантує сприяння у працевлаштуванні протягом шести місяців після припинення служби.

Відповідальність за ухилення від призову

Закон передбачає адміністративну відповідальність за неявку до військового комісаріату, псування документів та інші правопорушення, а також кримінальну відповідальність за ухилення від призову. Зокрема:

неявка резервіста на виклик до військового комісаріата без поважних причин або несвоєчасне подання інформації про місце проживання, освіти та роботи каратиметься штрафом від 510 до 850 грн;

умисне псування або недбале зберігання резервістами військово-облікових документів – штраф від 510 до 850 грн;

ухилення від призову резервістів в особливий період каратиметься позбавленням волі від 3 до 5 років;

ухилення резервіста від навчальних зборів – штраф від 8 500 до 11 900 грн або виправні роботи на строк до 2 років.