Cмуток
Нудьга, тепла ковдра, хочеться шоколадку. Коли находить смуток, вміст гормонів серотоніну, норадреналіну і допаміну падає. Саме вони додають нам життєрадісності та енергії. Хочеться солоденького – перший симптом нестачі серотоніну. Якщо ж депресія затягнулася, уповільнюються всі обмінні процеси, і ми втрачаємо апетит: навіщо наїдатися, якщо все одно життя не має сенсу?
Тіло переходить на режим енергозбереження і виконує свої функції абияк. Шлунок не працює, сексу не хочеться, рухатися лінь. Хочеться скрутитися в клубочок, як у маминому животику, тому ми й починаємо сутулитися. Від такого незвичного навантаження спина починає боліти, зростає ризик остеохондрозу.
Що робити?
Підвищувати рівень ендорфіну. Два найпотужніші стимулятори – сонячне світло й активний спорт. Варто також додати амінокислоту триптофану, яка перетвориться в серотонін. Справжня триптофанова бомба – бананово-молочний коктейль. Або тарілка макаронів із сиром.
Гнів
Попри весь поступ цивілізації, в основі роботи наших мізків ми лишаємося дикими печерними людьми, у яких на будь-які неприємності є всього дві реакції – «бий» і «біжи». Гнів – це і є «бий».
Тіло готується до битви. Рівень адреналіну і кортизолу підстрибує. Ці гормони, які відповідають за страх і лють, відповідно, роблять кров густішою, щоб зменшити можливі втрати від ран, напружують м’язи, змушують серце калатати.
Найчастіше нам вдається стриматися і не кинутися з кулаками на того, хто нас дратує. Проте в такому разі весь нереалізований потенціал обертається проти нас. Загусла кров разом з серцебиттям призводить до гіпертонії і задишки. Якщо будете злитися часто – ймовірний ранній інфаркт.
Що робити?
Як тільки починає наростати гнів, є простий спосіб зупинити адреналінове вливання. Вдихніть глибоко животом, затримайте повітря на 5 секунд і плавно видихніть. Посопіти таким чином потрібно хвилин 5. Якщо ж обурення всередині вас не спинити – доведеться битися. Можна по-звірячому відлупцювати подушку. Допоможе також активна фізична праця та спорт.
Образа
Образа – це те саме, що гнів. Печерні люди не ображалися, а відразу били кривдника. Образа – це пригнічена злість, надбання цивілізації.
Якщо агресія не знаходить виходу, адреналін і кортизол блокують роботу тіла. Травна система не працює взагалі, тому з’являються закрепи або діарея. Від образи напружуються усі м’язи, що може спричинити головний біль, судоми кінцівок, спазми у шлунку, серці тощо.
Що робити?
У першу чергу: розблокуйте стиснуті м’язи шиї, рота і гортані, на які адреналін з кортизолом діють найсильніше. Наприклад, можна розкрити рот і подихати так хвилин 5. Попросіть когось зробити розслаблюючий масаж плечей.
Можна прийняти одну-дві пігулки риб’ячого жиру, адже він швидко знижує рівень кортизолу – як і чорний чай. До речі, кава такого ефекту не має.
Страх
І знову працює адреналін, який цього разу забезпечує реакцію «Біжи!». Ми перетворюємося в легкоатлета, який зможе втекти від розлюченого мамонта. Стискаються судини, щоб тиск підвищився і ми стали бадьорими, серце ганяє кров з високою швидкістю (м’язам потрібно багато кисню). Шкіра втрачає чутливість – тому-то від страху все німіє.
Зіниці розширюються, щоб ми могли роздивитися противника у всіх дрібницях. Коли ми вклякли від жаху, шлунок зробить те саме, а ось кишківник, навпаки, розслабиться – нас і так скоро з’їдять, навіщо напружуватися і щось там перетравлювати. Постійний страх – це шлях до виразки шлунку, гастриту й анорексії.
Що робити?
Знову ж, глибоко дихати і стежити, щоб вдих був удвічі коротшим за видих. Працюйте не грудною кліткою, а животом. А якщо вистачить сили волі, з’їжте тарілку гречаної каші і закусіть горішками. Вони містять багато магнію, який гальмує процес збудження.