УКРАЇНА LIVE

Проституція, як відомо, одна з найдавніших професій. Напевно, секс за гроші має право на існування. Тільки не будемо плутати секс з любов’ю. Навіть якщо це не більше, ніж імітація любові – зразок імітації оргазму. Особливо якщо це відбувається в політиці і в медіа. Щодо останніх зупинюся на двох недавніх епізодах.

Минулого тижня в ході професійного спілкування почув від одного з колег приблизно наступне: ми тепер не комунальне ЗМІ, а соціальне, але розраховуємо на дотацію з бюджету, оскільки издаемся українською мовою і позиції наші патріотичні. Напевно, я був недостатньо коректний, зате говорив від душі: патріотизм – справа добра, але чи не спробувати вам любити Батьківщину не за гроші?

На цьому тижні надбанням гласності стала ситуація «крутіше», причому першим інформацію оприлюднив сайт, якому я довіряю: «кореспонденту ЛІГА.net також нещодавно надійшло посередницьке пропозицію посприяти медиараскрутке теми під умовною назвою “Примирення”. Суть пропозиції полягала в наступному: за словами посередника, журналісту пропонувалося, використовуючи свої знайомства і зв’язки в медіа пролобіювати публікацію заяви-заклику “трудящих” до президента України відновити торгово-економічні зв’язки з РФ. У замовленні зазначалося, що їх цікавлять підприємства чисельністю від 300 осіб. На офіційному сайті фірми/фабрики/заводу повинно бути розміщено відповідне заяву. Цитата: “Можна різні асоціації (рибаков, булочників, миловарів, лісорубів тощо) і громадські організації, що мають відношення до виробництва”. Замовник наполягав, що проект тексту повинен бути прив’язаний до виробництва і його падіння в зв’язку з війною і розривом зв’язків з РФ. Про замовника: конкретне прізвище або назву організації дізнатися не вдалося. Можливо, кінцевого замовника не знає і сам посередник. Відомо лише, що це “одна політична сила готує собі політичну платформу за методом “на прохання трудящих”. Оплата за фактом, через день після оголошення на сайті”. Джерела в штабах близько – чи проросійських політпроектів не під запис підтверджують спланований характер “листів трудящих”. “Ця кампанія розпочалася приблизно в середині жовтня. Кінцевий замовник, звичайно, за нашою північно-східною межею. Одноосібного розподільника фондів цього проекту в Україні немає. Заходять через людей Медведчука, Оппоблок і навіть з боку окремих представників БПП, які є звичайними пристосуванцями. Єдиної ієрархії немає, працюють за принципом “цю людину знаю, спробуємо з ним працювати”, – розповів ЛІГА.net наближений до проросійським політичним проектам експерт.

Серед тих, хто давав інформаційний привід і «висвітлювався» – племзавод «Степной» Кам’янсько-Дніпровського району. Судячи з інтернет-візитці, на підприємстві працює понад триста чоловік і вони виробляють різноманітну сільгосппродукцію (худоба, зернові, соняшникова олія, мед – всього 9 видів). Додзвонитися за вказаними в візитці телефонами я поки не зміг, але з трудом уявляю, чому російський ринок є життєво важливим для цього підприємства і чому його заклик відновити економічні зв’язки з Росією зацікавив різні столичні сайти.

Насправді проблема є. Втратили наші виробники від погіршення економічних відносин з Росією? Так, і багато – адже економічні зв’язки складалися десятиліттями. Складно їм знайти альтернативні ринки, в тому числі в Європі? Так, оскільки вимоги до продукції там, як правило, вище. Чи вправі вони боротися за відновлення традиційних зв’язків, у тому числі і висловлюючи свою позицію публічно? Так, це ознака ринку в економіці та демократії в суспільстві. Але якщо це робиться за гроші, які отримують потай – це розпуста і імітація оргазму, а якщо системно – проституція.

Слід медіа мати власну позицію? Так, це один з факторів, через які нас поважають. Вона може збігатися з думкою влади чи опозиції? Так, але як на мене, краще збігами не зловживати, особливо з владою. Чи має право медіа розміщувати матеріали на платній основі? Так, і цьому є цивілізоване визначення – реклама. Але якщо платні матеріали не маркуються – це обман читачів, то є розпуста та імітація оргазму. А якщо медіа отримує гроші за позицію – це занадто схоже на проституцію.

Втім, ті, хто визначають свою позицію строго за позиції влади, якою вірні завжди, думають інакше. Вони проводять аналогію швидше з законним шлюбом і, відповідно, подружньою вірністю. У зв’язку з цим анекдот про компартію (її історію я колись викладав) та єврея (їм я був, є і буду). На партзборах у Рабиновича запитують: чи були у вас коливання щодо лінії партії? Він відповідає: виключно разом з лінією партії.