Степанко, тебе досі пам’ятає вся Україна…Він був вбитий за те що любив та поважав свою вітчизну. А він всього лиш носив на своєму рюкзаку жовту-синю стрічку…
За те, що хлопчина допомагав військовим у рідному місті Краматорськ.
За те, що посмів зняти прапор “ДНР”.
Він був спортсменом і мріяв стати великим футболістом. Найголовніше, він любив і оберігав свою матір. Він єдиний син у родині.
Він дуже любив дітей. Він сказав, що усиновить усіх дітей футбольного клубу, спонсором якого є його дитячий будинок.
Плани на майбутнє…16 років…Вбивці не пробачать! У жодному разі!
Москва продовжує свідомо та планомірно руйнувати систему міжнародної безпеки, перетворившись на державу-терориста не лише на…
Чергова спроба легітимізації окупаційної влади та розподілу фінансових потоків на тимчасово окупованих територіях Запорізької області…
#СвоїЗавждиЧекають Є місця, куди хочеться повернутися.Є люди, які не забувають.Є побратими й посестри, які пам’ятають…
Як повернутись з СЗЧ, через Армію+, в елітні підрозділи? Куди звернутись, аби не просто поновитись…
У цивільному житті «Кощей» працював вантажником. Будував плани на майбутнє та жив мирним життям. Але…
Служба безпеки України перехопила офіційний російський документ, який заперечує причетність України до удару по автобусу…