УКРАЇНА LIVE

Усі деталі нашумілої історії в одному матеріалі.

Вранці 27 жовтня спортивну спільноту сколихнула новина про те, що Всесвітнє антидопінгове агенство (WADA) звинуватило Національний антидопінговий центр України (НАДЦУ) у порушенні міжнародних стандартів тестування.

ТСН Проспорт зібрав усе найголовніше, що наразі відомо про допінговий скандал, у центрі якого несподівано опинилася Україна.

Чому розгорівся скандал?
У 2019 році WADA розпочало операцію під кодовою назвою “Геркулес”. Розслідування тривало упродовж двох років. У результаті було встановлено, що упродовж 9 років (починаючи від 2012 року) Національний антидопінговий центр України завчасно повідомляв спортсменів про те, що найближчим часом до них прибудуть допінг-офіцери для взяття проб у позазмагальний період.

“Є переконливі та підтверджені докази того, що НАДЦУ зв’язувався зі спортсменами чи їхніми тренерами, щоб попросити їх з’явитися до центру наступного дня для тестування.

Наявні дані свідчать про те, що НАДЦУ часто переймає цю практику перед важливими міжнародними змаганнями, і були випадки, коли вся національна команда з виду спорту була у НАДЦУ в очікуванні тестування”, – розповів директор WADA Гюнтер Янгер.

Крім того, під час операції “Геркулес” було знайдено докази, що у 2021 році Національний антидопінговий центр свідомо повідомив про шість проб, взятих у змагальний період, як про тести, які були здані у позазмагальний період, порушуючи різні статті всесвітнього антидопінгового кодексу.

“Дані свідчать про те, що зразки були неправильно представлені для того, щоб спортсмен здав необхідну кількість позазмагальних тестів до Олімпійських ігор у Токіо.

Неправильне заповнення форми впливає на аналіз, що проводиться лабораторією, оскільки деякі речовини та методи заборонені лише на змаганнях. Таким чином, позитивний тест може бути помилково класифікований як негативний і в результаті спортсмен може уникнути порушення антидопінгових правил”, – пояснив Янгер.

Розслідування також порушило питання щодо цілісності методів тестування НАДЦУ та компетентності деяких співробітників. Водночас операція “Геркулес” не виявила доказів існування допінг-схем у Федерації легкої атлетики України (ФЛАУ).

Однак вдалося ідентифікувати особу, пов’язану з ФЛАУ, яка могла бути замішана у торгівлі препаратором еритропоетином. Він перебуває у списку заборонених речовин WADA.

Реакція міністерства спорту України та НАДЦУ
Міністр молоді та спорту України Вадим Гутцайт прокоментував розслідування WADA, за результатами якого Національний антидопінговий центр України було звинувачено в маніпуляції з допінг-пробами.

На своїй сторінці у Facebook Гутцайт повідомив, що після того, як WADA опублікувало звіт про порушення з боку НАДЦУ міжнародних стандартів тестування спортсменів, директор Національного антидопінгового центру України Іван Курліщук та його заступник Ярослав Кручек подали у відставку.

“Міністерство заявляє, що ми займаємо чітку позицію у боротьбі з допінгом і нікому не дозволимо порушувати антидопінгові правила. Реакція на порушення буде миттєвою та жорсткою”, – зазначив Гутцайт.

Якими можуть бути наслідки?
Ситуація може обернутися для України суворими санкціями. У найгіршому випадку українським спортсменам загрожує відсторонення від міжнародних змагань. Такий варіант допускає колишній президент Федерації легкої атлетики України Ігор Гоцул.

“Коли за справу беруться дилетанти та шахраї, наслідки будуть катастрофічні. Після прочитання звіту Всесвітнього антидопінгового агенства (WADA) розумієш, що наразі в нашій країні “фахівці” саме з цих двох категорій формують та реалізують державну політику протидії допінгу в спорті.

Після цього розслідування, з великою ймовірністю, можна прогнозувати визнання Національного антидопінгового центру таким, що не відповідає Кодексу WADA. І, як наслідок, очікувати відсторонення українських спортсменів від міжнародних змагань. Соромно, що таке можливо в сучасній Україні”, – написав Гоцул у себе в Facebook.

Аналогічні побоювання висловив член ради засновників Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA), колишній міністр молоді та спорту України Ігор Жданов.

“Швидше за все, WADA розпочне процес відповідності України вимогам Антидопінгового кодексу. Це наслідок грубого порушення антидопінгового законодавства керівництвом Національного антидопінгового центру. Це може призвести до усунення українських спортсменів від міжнародних змагань. Відставка керівництва НАДЦ навряд чи зможе погасити цей скандал.

Головне завдання влади, і зокрема Міністерства молоді та спорту, не на словах, а реальними справами забезпечити реалізацію дієвої та ефективної антидопінгової політики, розпочати важкий, але необхідний діалог із WADA, ухвалити нову редакцію відповідного міжнародним вимогам антидопінгового закону, що лежить вже декілька років під сукном у міністерстві.

Швидше за все, українське питання буде розглянуте на засіданні Виконавчого комітету WADA 24 листопада у Парижі”, – написав Жданов на своїй сторінці у Facebook.

Очевидно, що допінговий скандал – це серйозний іміджевий удар по українському спорту. Тим паче на тлі допінгових відсторонень окремих наших атлетів перед Олімпійськими іграми в Токіо.

Зокрема, легкоатлети Михайло Гаврилюк, Назар Коваленко та Наталя Пироженко-Чорномаз не були допущені до змагань у столиці Японії через те, що не надали достатньої кількості допінг-проб у позазмагальний період.

У Токіо-2020 також не змогла виступити триатлоністка Юлія Єлістратова. Її підозрювали у вживанні еритропоетину – речовини, яка якраз фігурує у звіті WADA.

Допінгова історія накрила і чемпіона Ріо-де-Жанейро-2016 зі спортивної гімнастики Олега Верняєва та важкоатлета Дмитра Чумака, які також були відсторонені від Олімпіади.

Чого чекати далі?
Звіт WADA щодо НАДЦУ не є остаточним, розслідування триватиме. Представники операції “Геркулес” вжили усіх необхідних кроків та передали зібрану інформацію для вивчення відповідним інстанціям.

Щодо Національного антидопінгового центру України було розпочато процес відповідності, згідно з положенням міжнародного стандарту, який було підписано сторонами.

Залишається тільки сподіватися, що Україні вдасться уникнути найгіршого сценарію – “бану” наших спортсменів на міжнародних змаганнях.