На Донеччині прихильниці “русского міра” претендують на посади директорок шкіл

Одна з них брала участь в організації мітингів проти української армії в 2014-му. Інша організовувала у своїй школі псевдореферендум.
Про це на своїй сторінці у Фейсбуку повідомив депутат Дружківської міської ради Павло Островський.

“Знайомтесь. Це Анатолій Водолазський, народний герой України з Дружківки. Хоча, якщо ви давно читаєте мою сторінку, ви напевне знаєте цього чоловіка. У травні 2014, коли Дружківка була окупованою, він наважився на відчайдушний крок — вийшов на центральну площу окупованого міста з українським прапором. За кілька хвилин його скрутили бойовики і кинули на підвал. Там його катували, вибили всі зуби. Але Анатолій Данилович не зламався: вийшов з полону, дочекався визволення Дружківки і став активно волонтерити, допомагати військовим. Організовував у школах уроки мужності з бійцями ЗСУ та добробатів. Словом, дуже достойний чоловік, і я пишаюсь знайомством з ним”, — пише Островський.

До міського відділу освіти Анатолій Данилович прийшов із плакатом “Зрадник не може виховувати наших дітей”.

“Він хоче звернути увагу, що на директорів двох шкіл Дружківки претендують одіозні діячки ОПЗЖ — назвемо їх умовно, Ірина Миколаївна та Тетяна Іванівна. Одна з них є на сайті “Миротворець”. Вона брала участь в організації мітингів проти української армії в 2014-му. На тому мітингу ще лунали заклики до Путіна ввести в Україну “миротворчі” війська. Інша організовувала в своїй школі псевдореферендум та організовувала публікацію в газеті від імені школярів творів, чому треба відділятись від України. Вона до літа цього року залишалась директором школи, яку очолювала 36 років. На жаль, законодавство не дає інструментів обмежити участь адептів “русского міра” в конкурсах. Сподіватись на здоровий глузд з їх боку не варто — навіть те, що цих “діячів” неодноразово завертала конкурсна комісія, не зупиняє їх подаватись на конкурс знову і знову. Тому Анатолію Даниловичу, як і в 2014-му, залишається виходити на одиночний пікет і популярно пояснювати, що такі кадри неприйнятні як директори шкіл”, — зазначає депутат.

Деякі депутати Дружківської міської ради підтримують Водолазського.

“Ми звертаємо увагу комісії і на формальну сторону — рішення міськради, якими було сформовано конкурсну комісію, були прийняті на сесіях без кворуму. Отже, такі рішення є юридично нікчемними. Конкурс має бути оголошеним і проходити за законом, а не за забаганками з виконкому. Але міський голова від ОПЗЖ Володимир Григоренко чхати хотів на всі заклики дотримуватись закону і фактично проголосив Дружківку територією, де не діють норми законодавства України (наприклад, щодо кворуму на сесіях)”, — наголошує він.

Як зазначається, 2014 року Володимир Григоренко організовував незаконний “референдум” і поки що не поніс за це ніякої відповідальності.

“Крапку в цій історії ставити рано, але поки є такі небайдужі громадяни, як Данилович, це додає оптимізму, що все буде добре. Просто можливо для цього знадобиться трохи більше часу і зусиль”, — резюмує Островський.