Село Червоне Кременецького району зникає з карти України. Тут залишився один житель.
Про це повідомив Мечищівський сільський голова Василь Сидорович. Пише “Суспільне”.
За його словами, село занепало, а його єдиний житель – Михайло Чавурський.
“Ми жартуємо часто з ним, що він тут і голова, і староста. Він сам собі дає раду. Садить город: барабольку, капусту, кукурудзу, сіє овес, пшеницю. Він, як один показник на всю область – на все село один житель, у нього один кінь, одна корова”, – розповів Сидорович.
Михайло Чавурський всі основні роботи по господарству виконує сам. Про те, як живе один у селі, чоловік розповів у проєкті “Історії (не) забутих сіл Тернопільщини”.
“Кажуть, у цьому селі колись було 75 будинків та 56 дітей, які ходили до школи. Я теж тут ходив до школи – 4 класи. Потім вже до Мечищева ходили. Позаростало тепер все, нема чим хвалитися тепер в селі. Людей нема, хати повалилися”- розповідає житель.
До 1946 року це село називалося Молохів. Історик Богдан Климко каже, що ця назва сягає древніх часів.
“Ця назва походить ще з дохристиянських часів. Від імені древнього бога Молоха. На цій території проводили жертвоприношення. Очевидно, з того часу назва Молохів залишилася за цією територією”.
За словами Василя Сидоровича, ще два роки тому з цього села п’ятеро дітей ходили до Мечищівської школи.
“Зараз вони перебралися до села Котів і ходять туди до школи. Окрім початкової школи колись у селі був магазин, тепер тут немає нічого. Хати, що залишилися, стоять порожні, садки позаростали. Але думаю, що село не зникне з пам’яті людей доти, доки будуть жити вихідці з цього села”, – каже Василь Сидорович.
Російські спецслужби активно використовують сайти знайомств для вербування українців — як військових, так і цивільних.…
Вероніка, 21 рік, перша жінка, що підписала "Контракт 18–24" у 72-й бригаді. Але це не про…
Ця стрічка розповідає про шлях підрозділу, який став символом сучасних українських штурмових військ. Це історія…
Її захисниці — це сила, професіоналізм і відданість, якими справді можна пишатися.Щодня вони виконують свою…
У арти мало романтики, хіба можна вважати романтичними холодні ранки, вічний бруд під ногами, збиті…
Бригада, що пройшла сотні кілометрів фронту. Це шлях, написаний мужністю, потом і кров’ю. Шлях людей,…