УКРАЇНА LIVE

Дослідження показали, що вакцинація від COVID-19 дітей віком від 5 до 11 років не викликає міокардиту – можливі лише легкі або помірні побічні ефекти. Однак у випадку природного зараження коронавірусом інфекція може бути причиною перикардиту та міокардиту.

Про це імунолог, науковий директор Інституту педіатричних досліджень у Падуї Антонелла Віола розповіла виданню La Repubblica. Як відомо, раніше Європейське агентство лікарських засобів (ЕМА) та Управління продовольством та медикаментами США (FDA) дозволили застосування COVID-вакцини для дітей віком від 5 до 11 років.

Дві дози вакцини Pfizer вводяться в зменшеному дозуванні (10 мікрограмів замість 30) з інтервалом у три тижні. Антонелла Віола пояснила, у чому перевага вакцинації в цій віковій групі.

Чи варто побоюватися ризику міокардиту?
У клінічних випробуваннях у цій віковій групі (наприклад, у випробуванні на 4700 дітях, де ефективність вакцини склала 91%), досі не було зареєстровано жодного випадку міокардиту, лише легкі або помірні побічні ефекти.

На відміну від цього, природне зараження вірусом викликає перикардит та міокардит у дітей. Таким чином, природна інфекція Sars-CoV-2, безперечно, може бути причиною запалення серця, тоді як вакцинація – ні. Справді, спостерігається невелике збільшення випадків міокардиту в чоловіків віком 30 років та молодше, особливо при використанні вакцини Moderna.

Проте причинно-наслідковий зв’язок так і не було знайдено. Вакцина, рекомендована ЕМА, – це вакцина Pfizer, і більше того, дозу було додатково зменшено саме для того, щоб знизити ризик побічних ефектів у дітей. Безперечно, ризик розвитку міокардиту вищий, якщо не робити щеплення. FDA провело аналіз для оцінки співвідношення ризику та користі: він ясно показує, що при нинішній циркуляції вірусу набагато ризикованіше захворіти, оскільки інфекція може спричинити системне запалення та міокардит.

Якими є реальні ризики зараження дітей коронавірусом?
Існує безліч ризиків. Це правда, що в більшості випадків діти не хворіють на важку форму. Але це не означає, що ризик дорівнює нулю. Навпаки: ми мали близько 5800 випадків госпіталізації дітей віком до 11 років внаслідок інфекції Sars-CoV-2.

Згідно з останніми даними Вищого інституту охорони здоров’я, у цій віковій групі було 119 випадків інтенсивного лікування та 19 смертей. Тож це не “нульовий ризик”. Проблема в тому, що ми не знаємо, чи буде в нашої дитини абсолютно безсимптомна форма захворювання без будь-яких наслідків, або ж у неї виникнуть проблеми, такі як дуже важкий “ковід”, або “довгий ковид” (із симптомами, які зберігаються протягом декількох місяців після одужання від інфекції), або мультисистемний запальний синдром, який є генералізованим запаленням організму.

Сьогодні ми можемо сказати, що в цілому є діти, які схильні до більшого ризику, наприклад, діти з ожирінням або імунодефіцитом. Коротше кажучи, існує низка категорій, для яких існує підвищений ризик. Однак ми не можемо сказати щодо кожної окремої дитини, чи буде в неї безсимптомний “ковід”, або вона матиме серйозні наслідки. Однак, оскільки вакцина пройшла випробування і є безпечною – вона не дала жодних побічних ефектів, крім болю в руці, невеликого підвищення температури та головного болю, що типово для вакцинації, і нічого такого, що не проходить при прийомі вакцинації тахіпірину – вакцинація завжди краща.

Деякі батьки запитують: “Чи я повинен щепити своїх дітей, щоб захистити їх, чи більше, щоб захистити інших?”
Ми повинні прищеплювати наших дітей, щоб захистити передусім самих себе. Це як гра в кістки з долею: ми не знаємо, добре чи погано пройде хвороба в разі зараження. Але оскільки ми знаємо, що вакцина є безпечною, ми робимо щеплення, щоб захистити їх. А потім захистити й молодших братів і сестер: подумайте про сім’ї, де є діти до п’яти років, які не можуть бути щеплені на даний момент. Сьогодні єдиний спосіб захистити цих дітей – також, ті, кому менше року, можуть зіткнутися з серйозними наслідками – це вакцинувати всю сім’ю.

Крім того, необхідно вакцинувати дітей, щоб захистити слабших однокласників, наприклад тих, які з якихось причин проходять імуносупресивну терапію. На мій погляд, неправильно говорити, що ми маємо щепити дітей, щоб захистити суспільство, дорослих. Ми повинні захистити дітей за допомогою вакцини насамперед для захисту їхнього власного здоров’я.

Чи існує ризик взаємодії коронавірусної вакцини з іншими вакцинами, які отримують діти?
Це відкрите питання: очевидно, що поки що не може бути жодних досліджень. Логіка нагадує, що ні. Ви знаєте, коли дітям роблять щеплення, їх роблять одночасно, тому немає ризику накладання чи взаємодії. Але ми маємо побачити, що вирішать Італійське агентство з ліків (AIFA) та Вищий інститут охорони здоров’я (Італія).

Чи робитимуть вони так само, як у США, де було вирішено, що немає необхідності чекати між одним щепленням та іншим, тому що всі вони можуть бути зроблені одночасно, або ж нас попросять залишити двотижневу перерву для безпеки. На даному етапі я, мабуть, вибрала б окрему вакцинацію проти коронавірусу: щоб можна було краще оцінити будь-які побічні ефекти вакцини. На мій погляд, якщо ми зберемо все це разом, то ризикуємо заплутатися на даному етапі, коли ми маємо провести певний моніторинг.

Чи є поява нового південноафриканського варіанта ще однією причиною для батьків подолати нерішучість та зробити своїм дітям щеплення віком від 5 до 11 років?
Насправді, різниця не в останньому варіанті, тому що нам уже доводиться захищатися від “Дельти”, яка вже надзвичайно трансмісивна та лютує в наших школах. Ще одна причина, через яку ми повинні вакцинувати наших дітей, – це можливість регулярно ходити до школи, уникнути карантинів та постійних тестів: це все невеликі психологічні травми, які діти пережили та продовжують переживати через пандемію. Неможливість ходити до школи, ув’язнення в будинку, повторні тести – не найприємніші речі. Щоб це не повторилося, ми маємо захистити їх за допомогою вакцини.