Святий вечір: традиційно потрібно подати на стіл 12 пісних різдвяних страв

Святвечір – це переддень Різдва, який в Україні здавна називають Святий вечір.

Різдво на Україні святкують 7 січня

Ще задовго до Різдва господині починали готуватися до цього великого свята: ростили і годували худобу, збивали свіжу олію, готували злаки на крупи, мололи борошно. А вже у святвечір починали готувати Різдвяну трапезу. З вечора пекли паляниці, саджали в піч калачі та пісні пироги (оскільки у святвечір тривав пост), передає Ukr.Media.

Також починали готувати традиційно Різдвяне блюдо кутю: у новому горщику замочували обмолочену пшеницю, при цьому воду брали ще вночі. Кутя і узвар вважаються традиційно Божої їжею.

На Святу вечерю традиційно готували 12 пісних різдвяних страв :

1. Кутя – каша з обмолотой пшениці. Крупу перебирала вся сім’я кілька вечорів. Цю кашу подають традиційно з маком і медом. Кутя – це головне традиційна страва святвечора. За старих часів кутю готовили частіше із пшениці, рідше з ячменю . Зерна товкли в ступці, але так щоб не роздрібнити їх, а тільки здерти з них лушпиння. У більш пізній час кутю стали робити з рису.

Спочатку кутю готували з медом або ситою (розведеним медом). У пізніші часи В кутю стали додавати макове молоко (запарений і розтертий мак), родзинки , а також подрібнені горіхи й цукровий сироп . Продукти, з яких готувалася кутя, мають символічне значення. Зерно є символом воскреслого життя.

Мед вважається символом здоров’я й благополучного побуту (солодкого життя). А мак символізує достаток у сім’ї. Вважають, що чим багатіше (тобто смачніше й ситніше) кутя, тим кращим буде врожай і вищим статок у родині. Виходячи з цих міркувань, на Україні в переддень Різдва (у святий вечір) кутю називали багатою й робили її дуже смачною.

2. Вар чи узвар – компот із сушених фруктів: груш , яблук, слив та вишень .

3. Капусняк, заправлений олією і пшоном.

4. Горох , зварений до м’якості.

5. Пісний борщ з карасями і грибами .

6. Смажена риба.

7. Холоженная риба.

8. Вареники зі сливами, грушами, капустою або картоплею .

9. Млинці або пампушки (до борщу).

10. Каша пшоняна або гречана , приготовлена особливим способом.

11. Пісні пироги з капустою, сливами, грушами і т. д.

12. Голубці (пісний варіант з овочами і крупами, часто з рисом, рідше з пшоном або гречкою).

Крім того, як варіант подавали варену квасоля або боби, відварені гриби з олією. Всі страви, які подавали на Святвечір, мали одну магічну функцію – забезпечити благополуччя на цілий рік.

В деяких місцевостях готували і 17 різних страв. .Чому саме дванадцять страв прийнято готувати: по-перше, по числу апостолів, які брали участь у тайній вечері; по-друге, за кількістю місяців у році. На Святвечір слід було приготувати страви з овочів і фруктів, які були в господарстві, щоб все це плодоносило і в майбутньому році. Крім того, пісний стіл на Святвечір можна було пояснити і тим, що давні слов’яни приносили в цей день безкровну жертву богу врожаю, і жодна тварина не повинно було постраждати.

Після молитви розпочиналася вечеря. При цьому дорослі нічого не їли до першої зірки їсти дозволялося тільки дітям. Вечерю починають з куті, потім перші страви подаються і горох з млинцями, а вже потім голубці і всі інші описані вище страви. Обід тягнувся 2-3, а то і 4 години, а після нього починали колядувати. Обдаровували колядників цукерками і випічкою, а також насінням і горіхами і запрошували за стіл.

До цих пір існує звичай, за яким діти повинні принести вечерю дідусю і бабусі або хрещеним батькам.

У перший день Різдва, вже 7 числа, накривали ранній обід, тоді вже наші предки розмовлялися, вживаючи м’ясо. До Різдва забивали кабана і готували численні м’ясні страви: домашню ковбасу, кров’янку, холодець, печеня з кашею, буженину, кутю з салом та інші. Крім того, на обід було прийнято подавати хоч одну молочну страву, наприклад, варений у молоці локшину .