“Плаче рідна мати на колінах перед труною” все місто, рідні та військовослужбовці прощались із 22-річним бійцем, який загинув на Донбасі

І Знову плачу Україна, бо знову хоронить мати сина. Хоч він загинув не один, але то був матусин син. 22-річний Герковин Валерій з честю та гідністю захищав Україну в зоні бойових дій на Донбасі. Хлопець народився на Донеччині в місті Краматорськ і давно мріяв стати військовим і захищати свою державу.

Про це пише myukraine.in.ua.

Провести Валерія в останню путь прийшли сотні краматорчан, однокласники, вчителі, військовослужбовці, волонтери, добровольці, представники обласної, районної та міської влади, релігійних громад міста. Уздовж будівлі ДК НКМЗ вишикувався почесний караул з військовослужбовців, а навпроти палацу встановили поміст для прощання з героєм.

З прощальними словами виступили командири та військовослужбовці, які воювали поряд із Валерієм, директор ЗОШ №5, представники духовенства. Військові капелани провели панахиду, висловили співчуття рідним та близьким.

Прощалися з воїном урочисто, сотні краматорчан поклали квіти до його тіла, багато хто плакав і ставав перед труною на коліна. Найбільше плакала мати Валерія, яка втратила свого улюбленого сина.

Геровкин Валерій Євгенович, воював гранатометником у 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр». Загинув 1 грудня 2021 року на позиції поблизу Новотроїцького – його вбив снайпер, куля пробила каску. Трагедія сталася увечері на наглядовій посаді.

Валерій народився 21 липня 1999 року, житель Краматорська, навчався в ЗОШ №5, потім здобув середню спеціальну освіту. До лав Збройних сил вступив у вересні минулого року, у холодноярській бригаді піхотинець служив близько року.

Товариші називали його «Гера». Валерію було лише 22 роки. Без сина залишилися мати Ганна та батько Євген.

Військові відгукувалися про Валерія, як про позитивного, спортивного хлопця, який завжди був готовий прийти на допомогу. Валерій мріяв давно служити у армії. То була його перша ротація.