УКРАЇНА LIVE

Поки вся країна, забувши на честь свят про здорову їжу, поглинала “олів’є”, заїдаючи його “шубою”, і поліруючи “холодцем”, навколо міністерства охорони здоров’я розгорівся гучиний фейсбук-скандал.

Один із найвідоміших кардіохірургів країни Борис Михайлович Тодуров публічно звинуватив діючу команду МОЗ в халатності. І хоча першочергова претензія лікаря до Міністерства заключалася в зірваних закупівлях медобладнання для програми серцево-судинних захворювань, дуже швидко вона переросла в уже знайомі звинувачення в бік міжнародних спеціалізованих організацій, які вже другий рік закуповують для України ліки та вакцини по міжнародних стандартах.

Абсурд досягнув піку. За словами відомого лікаря, міжнародні організації – і не організації взагалі, деруть з платників податків по 7 відсотків за свої горе-послуги, а ліки поставляють в кращому випадку через рік після 100-ї передплати.

Більше того, ці буржуї дурять українських дситриб’ютерів, обіцяючи їм зняття ПДВ з ліків у 20%. Давайте ж розберемося, чи має реальні підстави Борис Михайлович на такі атаки, і, якщо ні – хто міг вкласти йому у вуха тези, які протягом останнього року намагаються “впарити” суспільству колишні колеги Раїси Богатирьової.

На моє глибоке переконання нова команда, що керує зараз Міністерством, не має наміру красти гроші на державних закупівлях ліків, вакцин та медобладнання, які роками були “чорної дірою” та ласим шматком всього цього відомства.

Про це свідчить їхня непохитна прихильність до проведення закупівель МОЗ винятково через міжнародні спеціалізовані організації, де вкрасти неможливо.

Це позитивний знак, адже міжнародні організації вже зекономили Україні близько 800 млн. грн коштів державного бюджету-2015 (при порівнянні їхніх цін з цінами МОЗ-2014 на ті самі діючі речовини).

Примітно, що деякі препарати вони закупили більш ніж в 20 разів дешевше від МОЗу 2014-го року.

Усього за 1 рік майже вполовину розширилася конкуренція на тендерному ринку МОЗ: 40% закупівель 2015-го року відбулися напряму від виробника.

Варто розуміти, що раніше в 99 відсотках випадків із 100 на тендери МОЗ виходили лише “компанії-прокладки”, власники яких вступали в картелні змови.

Завдяки цим схемам до 40 відсотків коштів відмивалося на державних закупівлях щороку.

Закупівлі МОЗ в 2016 році дійсно запустилися пізно: аж наприкінці року.

Так само пізно вони запустилися в 2014-му році (за міністра Олега Мусія), і в 2015-му році (за міністра Олександра Квіташвілі).

І звісно, команда Уляни Супрун могла б розпочати їх швидше, провести ефективніше і завершити раніше. Бо краще можна зробити завжди. Але покладати всю відповідальність за те, що міжнародні організації отримали кошти на закупівлю 2016-го року в грудні – несправедливо. Адже ця команда активно розпочала цю роботу фактично в вересні, прийшовши у ворожу атмосферу, де дані про роботу, яку виконували (а частіше не виконували) до них, треба було збирати по крихтах.

Тому розхитування крісла під в.о. Міністра саме зараз може коштувати нам набагато більшими втратами життів пацієнтів України.

Досвід останніх років показав, що будь-яка зміна керівництва цього відомства сильно відтерміновує і закупівлі, і реформи загалом. Тому тим, хто насправді переживає за українських пацієнтів та українську медицину замість роздмухування чергової зради, варто спробувати шукати інші рецепти.

Наші ж рецепти такі.

Хотілося б вчергове попросити пані Уляну Супрун, продовжуючи взятий курс на реформу фінансування медичної галузі, питанню державних закупівель приділяти посилену увагу.

Наразі критично важливим є не лише супровід вже запущених тендерів 16-го року, а й вчасний запуск тендерів-2017.

Це потрібно робити вже в січні, тобто сьогодні: формувати номенклатури і збирати кількості для закупівлеь за кожною програмою. Вкрай важливо врахувати всі уроки 16-го року і зекономити час на попередніх помилках.

Закріпити нарешті заступника міністра, відповідального за закупівлі, який зможе приділяти ним значну частину свого часу.

Значно розширити і посилити команду людей, які передадуть закупівлі МОЗ 2017-го року міжнародникам не пізніше березня 2017-го року. Якщо ці дедлайни буде витримано, пацієнти України вперше за три роки нарешті проживуть рік без переривань лікування і постійного ризику для життя.

Важливо продумати можливість заключення довгострокового контракту і замовлення на 3 роки з міжнародним дитячим фондом ЮНІСЕФ на закупівлю вакцин. Це важливо в першу чергу тому, що середній термін виробництва вакцин – півтора-два роки. Замовляючи вакцини заздалегідь, Україна отримає їх не лише вчасно, а й за значно нижчими цінами. Саме такий крок може допомогти Україні вийти з вакцинальної коми.

Борису Михайловичу Тодурову варто прискіпливо перевіряти і зважувати інформацію, яка виходить в інформаційний простір з його подачі. Надання суспільству від власного імені помилкової, однобокої і викривленої інформації, може коштувати втрати довіри й репутації.

Насправді, в Україні немає ПДВ на ліки 20 відсотків, а є лише 7.

В той же час, міжнародні організації працюють для українського МОЗ за мінімальні 5 відсотків, а не 7, як чомусь стверджує відомий хірург.

Також більшість препаратів міжнародники поставляють в найкоротші можливі терміни: деякі ліки в рамках закупівель 2016-го року вже поставлено в Україну – майже через місяць після заключення відповідної угоди з МОЗ.

Затримки ж з поставками деяких препаратів у 2016-му році були спричинені циклом виробництва (окремі ліки виробляються близько року), або діяльністю українських дистриб’ютерів із сумнівною репутацією, які роками були фаворитами та монополістами медичного тендерного ринку.

І те, що на території Інституту серця знаходиться аптека, пов’язана саме з одним із таких дистриб’ютерів, – викликає низку запитань.

І те, що Інститут серця закуповує деякі препарати за цінами, вдвічі вищими за ринкові, може мати прямий стосунок до штучно надмуханого скандалу навколо міжнародних закупівельників, які економлять Україні значні кошти для бюджету.

Штучно надмуханого скандалу в дуже влучний час: якраз тоді, коли має розпочатися закупівля МОЗ на 2017-й рік і все ще є маленький шанс повернути всі гроші (а зараз це майже 6 мільярдів) до парафії МОЗ.

Зрозумійте нарешті: міжнародні закупівлі ліків – це прорив в українській системі. Це виведення державних тендерів на міжнародний рівень, поступова демонополізація державних закупівель, конкурентні та прозорі процедури.

Завдяки цій реформі команда МОЗ не лише економить гроші і забезпечує більшу кількість пацієнтів ліками. На відміну від всіх попередників, керівництво МОЗ не погрязає зараз в корупції, і отримало нарешті можливість розпочати реформу охорони здоров’я.

Наша пацієнтська органзація за свої більш ніж 5 років багато зробила для реформи закупівель, спрощення реєстрації ліків, прозорості залишків у лікарнях для пацієнтів, збільшення бюджету на ліки.

Ми сьогодні не виходимо з пікетами під МОЗ і Кабмін, бо щиро хочемо більше перемог Україні, аніж зрад.