З глибоким сумом повідомляємо, в Польщі, у Більську несподівано відійшов у вічність відомий український діяч з Підляшшя Іван Киризюк
Просимо щирої молитви за вічний спокій Р.Б.Івана
Будівельник за фахом, він близько 35 років пропрацював в адміністрації магістрату Більська.
У 1998-2002 роках був заступником міського голови міста.
Автор шести томів поезій українською мовою.
Останній буде опублікований посмертно
Просимо щирої молитви за вічний спокій Р.Б.Івана
Вічна, світла памя’ть
Ознайомитись з життєвим шляхом видатного українця пана Івана
21 грудня в Польщі помер відомий український поет, член НСПУ та суспільно-культурний діяч з Північного Підляшшя Польщі Іван Петрович Киризюк. Про це редакції litgazeta.com.ua повідомив з Польщі письменник Тадей Карабович.
Іван Киризюк народився 10 жовтня 1949 року у селі Крив’ятичі на Північному Підляшші — помер 21 грудня 2021 року в Більську-Підляському.
Був відомим українським поетом, суспільно-культурним діячем, співзасновником УСКТ на Північному Підляшші та української суспільно-культурної організації Союзу українців Підляшшя, членом редакційної ради щорічника «Український літературний провулок» та редколегії часопису СУП «Над Бугом і Нарвою». Належав до Національної спілки письменників України (з 2004 року). Дебютував поезіями українською мовою в 1971 році у білоруській «Ніві» (Білосток). Друкувався в «Нашому слові», «Нашій культурі», «Українських календарях», «Українських альманахах» та «Українському літературному провулку». Спільно з краєзнавцем Іваном Ігнатюком видавав позацензурний літературний журнал «Наш голос» (1983-1988). У 80-х рр. був співзасновником неформального Поетичного об’єднання «Підляшшя». Автор збірок: «Моя батьківщина Підляшшя» (Більськ 1982), «Пісні моєї сторони» (Більськ 1985), «Моїй Батьківщині» (УСКТ Варшава 1986), «На дорозі із криниці» (Львів 1995), «Весна з русалками» (Більськ 1995), «Смак ягоди ожини» (Більськ 1999).
Його поезії були друковані на сторінках видань: «Бєлавєжа» (Білосток), «Світо-вид» (Нью-Йорк – Київ), «Лемківщина» (США), «Дукля» (Словаччина), «Дзвін» (Україна). Два роки працював (1972-1973) на Лемківщині у Балигороді та Затварниці над Сяном, що на Бойківщині, де керував будівельними роботами підприємства з осідком в Устриках. Там пізнав величезну трагедію, насильне виселення в 1947 році українців з рідних земель в акції «Вісла».
У 1998-2002 роках був заступником бурмістра міста Більськ-Підляський. Співорганізатор навчання української мови (на Північному Підляшші) та в школах Більська. Жив та творчо працював в Більську-Підляському, після виходу на пенсію багато часу проводив в батьківський оселі в Крив’ятичах.
Мова
Мово моя,
Мово домашня
Предками наговорена,
Проста і звична
Від колиски щирая,
Богу словом
«Вірую»… співана.
Мово Підляшшя,
Мово рідного села,
Ти нас
До Києва завела!
Мово рідна, материнська
Мово моя –
Українська!
Вічна та блаженна Йому пам’ять!
Іван Златокудр — член Вроцлавського відділення Спілки польських літераторів
Міля Лучак — член НСПУ
Володислав Ґрабан — лемківський поет, член НСПУ
Тадей Карабович — член НСПУ та член Люблінського відділення Спілки польських літераторів, головний редактор щорічника «Український літературний провулок»
Юрій Гаврилюк — член НСПУ, головний редактор часопису Об’єднання українців Підляшшя «Над Бугом і Нарвою»
Женя Жабінська — член НСПУ
Віктор Яручик — завідувач кафедри української літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки в Луцьку
Іван Немченко — доцент кафедри української літератури факультету української філології та журналістики Херсонського державного університету
Шукайте деталі в групі Facebook
