Галичанка Вероніка Золотаренко торік стала студенткою Краківського економічного університету. Цього року перевелася на навчання в університет інформаційних технологій та менеджменту у Жешуві.
Про специфіку навчання у Польщі розмова з 20-річною студенткою факультету туризму та рекреації Жешувського університету інформаційних технологій та менеджменту, львів’янкою Веронікою Золотаренко.
— Вероніко, насамперед з’ясуємо, чи мають значення українські бали ЗНО при вступі до польського вузу?
— На ЗНО, дипломи технікумів чи училищ навіть уваги не звертають. От оцінки в атестаті за середню освіту мають величезне значення. Що вищі бали — то більше шансів вступити у польський вуз. Враховують знання польської або сертифікат курсів з вивчення польської мови плюс додаткові бали за сертифікат курсів англійської та німецької (за знання кожної з цих мов – окремі бали). Що більше знаєш мов – то більший шанс вступити. В університеті Кракова вимагали юридично завірений переклад атестата з української мови на польську. Перекладач повинен мати міжнародний сертифікат. В університеті Жешува цього не вимагали.
Спочатку – співбесіда: онлайн скайпом (обов’язково польською) або в деканаті вузу. Після цього – письмовий іспит з польської граматики. За бажання можна також скласти ІQ-тест. Набираєш 70 і більше балів – три місяці поспіль (семестр) отримуєш стипендію. З десяти абітурієнтів з України студентами Краківського економічного університету стали лише п’ятеро.
— Чим відрізняється навчання у Кракові та Жешуві?
— У кожному вузі — свої особливості. У Жешувський університет можна вступити… у Львові. Щоліта приймальна комісія цього вузу набирає тут студентів. Документ про прийняття в університет дає право на позачергове оформлення безкоштовної студентської візи.
У Жешуві, на відміну від Кракова, для іноземних студентів влаштували два тижні адаптаційного періоду: навчали польської мови, показували фільми, розповідали про польську історію, культуру, традиції.
У Краківському університеті (як і в Україні) є літня і зимова сесії. А у Жешувському іспити складаєш після кожної вивченої теми. Погодьтеся, на «свіжу пам’ять» це легше зробити, аніж через півроку.
— Заочно ти ще й навчаєшся у львівському університеті…
— Знаєте, в чому суттєва різниця між навчанням у польських та українських вузах? Кожен університет наших «сусідів» має «віртуальний деканат» – на сайті детально розписано все про навчання (розклад, прізвища викладачів, різні подання до деканату). У кожного студента – свій пароль входу на сайт. На сайті Жешувського університету кожен студент повинен зареєструватися. На його сторінці є все, від «а» до «я», щодо навчання та дозвілля: від розкладу занять, прізвища, посади викладачів – до різних подань до деканату. З викладачами спілкуємось електронною поштою. Пропустиш лекцію – пояснювальну записку пишеш через Інтернет.
Важливо знати іноземну. Нещодавно на інформатиці перекладали з англійської польською текст про комунікацію інтерперсоналу. Не знаєш польської, ще й англійською «плаваєш» – іспиту не складеш. Я, наприклад, не вчилася у польській школі – мову вивчила на курсах. За три місяці розмовляла польською на побутовому рівні, за рік — вільно. Тепер допомагаю вчительці перекладати тексти українською.
На нашому курсі є факультет косметології (на такому ж факультеті в Україні – немає). Практичні заняття – у косметологічних лабораторіях університету. Замість лекцій багато практичних занять, і це також відрізняється від навчання в Україні. Після першого курсу маєш право стажуватися у будь-якій країні світу (на вибір студента). Зазвичай їдуть в Іспанію, Італію, Грецію. Після першого курсу можеш перевестися на будь-який інший факультет.
Про шпаргалки, «замазування» оцінок, домовленість батьків з викладачами мови не може бути. Цінують студентів розумних, сумлінних, відповідальних, ґречних та люб’язних. За все це… підвищують оцінки. Система оцінювання – п’ятибальна. Вчитель може поставити навіть 3,5 або 4,5 бала. Тричі іспит можна складати безкоштовно. А за четверте перескладання студент платить «верунок» (оплата за додаткові заняття): 30−100 злотих за один предмет. Сума залежить від кількості вчительських годин на вивчення предмета. Обов’язкове навчання – три роки.
— Ти сказала: цінують ввічливих студентів…
— Пригадую, у Кракові електронною скринькою надіслала викладачеві заяву: «Шановний пане Анджею, дозвольте мені…» (далі за текстом). Це було такою величезною образою для викладача, що не допустив мене до іспиту. Тричі перескладала іспит з його предмета.
Поляки люблять, коли до них звертаються за їхніми науковими ступенями або вченими званнями: “Пане професоре!”, “Пане докторе!”. Наприклад, один з вчителів часто запізнювався на лекції. Якось каже: «Пригадайте мої запізнення мені на іспитах. Я підвищу вам оцінку, бо винен перед вами». На іспиті справді поставив вищі бали. А це впливає на розмір стипендії.
— За що можуть підвищити стипендію?
— Окрім добре складеної сесії, зважають на участь у гуртках, спортивних секціях, університетських заходах (наприклад, «Міс університету», «Таланти університету»). Я у студентській україномовній газеті друкую свої вірші. Багато пишеш статей до газети, ще й добре вчишся – можеш подавати заяву на підвищення стипендії. Якщо сесію склав на 4,5 бала і більше, щомісяця отримуєш 800 злотих (1 злотий — приблизно 7 гривень). Склав успішно іспити – отримуєш спеціальну картку з правом безкоштовно відвідувати університетські спа-салони. Таким чином заохочують молодь до навчання. Одна трійка – стипендії не бачити. Щоправда, мені її не виплачують (навчаюся на платному відділенні).
Важливо знати свої студентські права, тоді без проблем можна вирішити свої проблеми. Статут студента – «закон» для працівників вузу.
— Скільки коштує навчання у польських вузах?
— У Жешуві – 4900 злотих на рік. Також разовий внесок за підготовку документів при вступі у вуз – 490 злотих. У великих містах (Варшаві, Кракові, Вроцлав, Любліні) – оплата за навчання дорожча. Маєш карту поляка, вносиш лише разову оплату за підготовку документів.
— За кордоном обов’язкове медичне страхування. Знаю, у тебе про це, здається, не вельми приємні спогади…
— Був випадок. У Кракові дуже боліла нога. Викликала додому травматолога. Чекала на нього вісім (!) годин. За виклик заплатила понад 900 злотих. Лікар оглянув ногу, написав скерування на рентген. «Нічого страшного – розтягнула зв’язки на нозі», – мовив, подивившись на результат рентгену. Виписав ліки (в польських аптеках жодного медикамента без рецепта не купите). Я лікувалася, однак нога боліла, набрякла і посиніла.
Приїхала додому і звернулася до наших лікарів. Ультразвукова діагностика показала: зв’язки на нозі не розтягнуті, а розірвані. У Львові консультація лікаря обійшлася у 25 гривень.
Для студентів страхівка невелика — 50 злотих щомісяця. Відповідно — отримуєш рецепт на суму не більш ніж 50 злотих (річна сума не повинна перевищувати трьох тисяч злотих). Безкоштовно можеш лікуватися у будь-якого лікаря, окрім стоматолога.
— Винаймаєш помешкання чи живеш у гуртожитку?
— Університет забезпечив мене заміським гуртожитком. Кімнату можна обрати дво-, три- або чотиримісну. За двомісну – 400 злотих з кожного, за тримісну – 270. Що більше ліжок у кімнаті – то менша оплата. Орендоване помешкання у Кракові чи Жешуві обійдеться у 400−500 злотих за місяць плюс оплата за комунальні послуги (100 злотих).
— З яких областей України студенти у твоїй групі?
— Мене обрали старостою групи, де 64 студенти: три польки, решта – з України (Львова, Червонограда, Тернополя, Луцька, Кіровограда, Херсона, Києва). Щодо країн світу. Найбільше студентів зі США, Казахстану, Італії, Іспанії, Португалії, трохи менше – з Туреччини, Індонезії, Індії. Кожні три місяці (семестр) старостам груп виплачують 150 злотих за умови, якщо опікуни дадуть їм позитивну рекомендацію.
— Які стосунки між студентами?
— Жодного натяку на національність чи віросповідання. Поляки (вчителі і ровесники) тепло ставляться до нас. Розуміють: тато-мама далеко, і свої проблеми мусимо вирішувати самостійно.
Коли по Кракову я ходила у вишитій сорочці з українським прапорцем, зі мною фотографувалися не лише поляки, а й іспанці, італійці.
Валютні курси, що встановлені Національним банком України на сьогодні, 3 травня, мають наступні показники: курс…
Всі чоловіки віком від 16 до 60 років повинні прийти до Територіальних центрів комплектування та…
Експерт розповів, що задумав російський диктатор і коли закінчиться повномасштабна війна Політолог Андрій Піонтковський в…
Наразі поліція відкрила кримінальне провадження, а омбудсман узяв справу на особистий контроль. Поліція Хмельницької області…
Що чекає на українців, які порушать закон До набрання чинності закону про мобілізацію залишилося не…
Синоптики повідомляють українців про те, де варто очікувати погіршення погоди прямо на Великдень. За всю…