У львівському училищі студентів змушують платити за практику власні гроші: чи законно це

У Львові студентів вищого професійного училища №29 зобов’язують платити власні гроші за виробничу практику. На це поскаржилась мама однієї з учениць. Що про це відомо та чи законні такі вимоги керівництва училища – читайте у статті.

Анастасія Ільчиняк навчається на третьому курсі училища №29. Вона опановує професію перукаря та майстра манікюру. За її словами, студенти мають платити власні гроші за практику.

Скільки студенти мають платити за практику
Дівчина розповідає, що вона щороку шукає собі місце для виробничої практики, а потім за цю практику ще й повинна заплатити училищу.

На першому курсі це було десь 1000 – 1100 гривень, на другому курсі я платила 1200 і казали, що це мало. Зараз на 3 курсі за манікюр нам сказали, що орієнтовна ціна за один день – 100- гривень, тобто виходить десь 2 – 2,5 тисячі гривень за місяць,
– каже Анастасія Ільчиняк.

Мама Анастасії Тетяна Ільчиняк каже, що практику для доньки знайти важко. Вона шукала навіть серед своїх знайомих і подруг, які мають салони, і вони казали, що їм це не вигідно.

“У соцмережі батьки писали, скільки хто заплатив. Одна мама скинула квитанцію і написала, що 2720 гривень вона перекинула на рахунок, який дали в училищі, і 300 гривень, щоб підписати документи про проходження практики”, – пояснює Тетяна Ільчиняк.

У групі Анастасії Ільчиняк 24 дівчини. За її словами, нагадування про обов’язкову оплату їм навіть надсилали у соцмережах.

“Були неодноразово повідомлення про те, що надсилайте чеки про оплату, якщо навіть кидали 1000 гривень, то писали: “Дівчата докидайте, бо це мало”, “Дівчата, ви 3 курс, ви мали заробити”, – додає третьокурсниця.

Чи законні такі вимоги училища
Директор вищого професійного училища №29 Роман Стецький пояснює, за практику учня підприємство має заплатити навчальному закладу, і це – законно.

Це є типовий договір, який складається між навчальним закладом і підприємством, організацією чи якоюсь іншою установою, яка бере на проходження виробничої практики такого учня,
– каже він.

За словами директора, згідно з законом, 50% за проходження виробничої практики, із зарплати за фактично відпрацьований час на практиці, організація перераховує кошти на рахунок навчального закладу.

Загалом в області є 50 училищ і в кожному є по 7 – 8 спеціальностей. Директор навчально-виробничого центру професійно-технічної освіти Львова Володимир Бобко зізнається, що усі студенти училищ повинні проходити практику і є компенсація за неї.

За його словами, також можливий варіант, що навчальний заклад дає номер рахунку саме за проходження виробничої практики, і коли підприємець не може перерахувати, тоді перераховується саме через практикантів.

На що йдуть ці гроші? Гроші, які надходять навчальному закладу, йдуть як правило на покращення матеріально-технічної бази, зокрема на:

ремонт приміщень, аудиторій, майстерень,
закупівлю нового обладнання,
інші покращення умов навчання учнів.
Що каже юрист
Законність такої фінансової співпраці підтверджує і юрист Олександр Золотухін. За його словами, про це йдеться у законі про професійно-технічну освіту.

Роботодавці, які приймають на практику студентів, мають їм платити за фактично відпрацьовані години цієї практики, і 50% з цієї оплати має йти навчальному закладу (з них 15% йде на премії майстрам, які підготували майбутніх фахівців),
– розповідає він.

Однак сучасні реалії фактично говорять про зворотнє, коли студенти самі шукають базу практики, можливо, навіть не отримуючи зарплати.

“Коли навчальний заклад вимагає від студента сплати конкретної суми – то це є незаконно”, – додає юрист.

До слова, у Міносвіти заявили, що відсоток зайнятості серед випускників вишів становить майже 60%. Тобто більшість студентів знаходять роботу одразу після закінчення вишу. Окрім того, багато молоді продовжує навчання для здобуття наступного рівня освіти або іншої спеціальності.