УКРАЇНА LIVE

Розстріл на “Південмаші” в Дніпрі військовослужбовців Національної гвардії, в якому підозрюється строковик Артемій Рябчук, стався в найтривожніший час за понад сім років гібридної війни з Російською Федерацією. Напередодні можливого повномасштабного вторгнення, про яке щодня говорять західні партнери, дніпровського стрільця взяли “на озброєння” підрозділи психологічних операцій російської армії.

Як це сталося – читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Баптист, який “не вмів стріляти”
Загалом особистість 20-річного Артемія Рябчука дуже суперечлива. Хлопець із віруючої родини баптистів (євангельських християн), який має принципи та переконання, розстріляв 10 людей (з яких п’ятеро загинули)? У це справді було важко повірити.

Того страшного дня на Південному машинобудівному заводі у Дніпрі розігралася справжня трагедія. На відеозаписі з приміщення всі побачили справжнього “рембо”, який холоднокровно добивав товаришів по службі. Чи міг строковик, який відслужив лише три місяці і не мав досвіду бойових дій, таке зробити – це питання ставили собі багато “спеців”.

За словами дівчини, яка перебувала разом із Артемієм у навчальному центрі, у нього не тільки був поганий зір, але він ще й… не дуже добре поводився зі зброєю. Також їй нічого не відомо про те, чи захоплювався він комп’ютерними іграми, а читати – точно не любив. Водночас вона наголосила на його організаційних здібностях: мовляв, міг швидко розрулити спірну ситуацію між товаришами по службі.

Після навчального центру шляхи Артемія та дівчини розійшлися, кожен вирушив служити у свою частину. Але припустити, що за два місяці хлопець отримав меганавики, – дуже сумнівно.

Під час війни – до Росії
Наразі Державне бюро розслідувань розглядає кілька версій того, що сталося у Дніпрі. Як розповів директор ДБР Олексій Сухачов, це – скоєння злочину у зв’язку з нестатутними відносинами, з психічним захворюванням підозрюваного та його перебуванням у стані афекту, а також скоєння злочину за дорученням іноземних спецслужб.

Зокрема, управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області вже встановило факт відвідування Рябчуком Російської Федерації. У 2019 році він був там два тижні.

Враховуючи, що війна в Україні йде з 2014 року, поїздка до РФ хлопця, який нібито сам прагнув піти служити в армію (а за даними OBOZREVATEL – навіть мріяв потрапити до спецназу), виглядає дуже дивно.

Так, у Росії живе старша сестра Артемія Юлія, яка переїхала туди ще до початку агресії – нібито у 2013 році. За деякими даними – у Татарстані (входить до Приволзького федерального округу). Вона вийшла заміж за громадянина РФ, народила двох дітей.

Сам же Артемій із мамою Маргаритою залишилися жити у селі Броска Ізмаїльського району Одеської області (батько хлопця помер від хвороби кілька років тому). Однак після того, як Рябчук пішов служити, його мати одразу виїхала до дочки в Росію і досі перебуває там – повертатися найближчим часом нібито не збирається.

“Поїздка до Росії або Білорусі будь-якого патріота України – загрожує затриманням, таких фактів чимало. Враховуючи фізичні дані хлопця, спортивну статуру та високий зріст, а також його вік – він у 2019 році міг привернути увагу співробітників ФСБ на кордоні. А зважаючи на наявність у нього найближчого родича в РФ – і потрапити у розробку”, – каже співрозмовник OBOZREVATEL в українській розвідці.

Стверджувати цього, звичайно ж, не можна, але те, що Артемій добровільно поїхав до Росії – такий факт є.

Наразі слідство за допомогою спецслужб з’ясовує, чи міг він проходити спеціальну підготовку на території України та під чиїм керівництвом. Раніше його сестра Юлія в міні-інтерв’ю Ігорю Мосійчуку говорила, що не знає про це, але це не дивує.

Атака ботів та “псошників”
Під час допиту Артемій Рябчук пояснював, що розстріляв товаришів по службі та цивільну жінку-контролера на ґрунті нестатутних відносин: мовляв, фізично ніхто з нього не знущався, а от солдати старшого призову впливали психологічно.

Вони нібито зневажливо ставилися до нього, цькували, змушували прибирати приміщення під час відпочинку тощо. У те, що це цілком можливо, не викликає сумнівів – раніше про подібне в тій самій військовій частині журналістам OBOZREVATEL розповідала ексвійськовослужбовиця Нацгвардії Олена Липовенко, а у МВС уже заявили про нові факти. Проте трагедія на “Південмаші” підняла питання нестатутних відносин на кардинально новий рівень.

“Рябчука піднесли на п’єдестал як борця зі свавіллям у НГУ. Мовляв, якби не він, усі б і далі мовчали, а загибель військовослужбовців змусила звернути увагу на цю проблему.

Однак одна справа – дійсно почати розбиратися і наводити лад, а зовсім інша – підривати довіру в принципі до всієї української армії.

Це особливо небезпечно у нинішній непростій ситуації”, – каже співрозмовник OBOZREVATEL у розвідці.

За його даними, до такої “вигідної” теми миттєво долучилися підрозділи психологічних операцій російської армії.

“Це стовідсотковий факт. Стали з’являтися численні групи на підтримку стрільця, новостворені боти стали формувати громадську думку. А враховуючи, що переважна частина учасників цих груп – жінки, матері військовослужбовців або тих хлопців, яким скоро йти служити – самі розумієте, чим це загрожує”, – розповів наш співрозмовник.

У спільнотах щодо підтримки дніпровського стрільця справді з’являлися пости, в яких невідомі люди просили матерів військовослужбовців написати у приват (для збору даних?), організовували людей на мітинги з провокативною назвою “Ні свавіллю української армії!” і будь-яким способом “підбадьорювали” емоційний стан людей, провокували істерику та негативне ставлення до нашої армії.

“Це все не казки. Підрозділи російських Збройних сил невпинно “трудяться” всі роки гібридної війни в Україні.

Їхнє завдання – надавати психологічний вплив на війська (сили) противника і населення з метою їхньої деморалізації та схиляння до припинення опору, а також з метою зміни поведінки від базового до бажаного.

Такі психологічні операції проводять у процесі підготовки до проведення військових операцій або безпосередньо вже в їхньому розпалі”, – розповіли OBOZREVATEL у ЗСУ.

Зважаючи на напружену обстановку, в якій зараз опинилася Україна, коли нам загрожують, що із дня на день може статися повномасштабне вторгнення Росії, розстріл у Дніпрі став подарунком для російських “псошників”. Тепер тільки питання – випадково чи ні. Але зараз найголовніше для всіх – включити голову і не вестись на провокації, тверезо оцінювати те, що відбувається, і не давати маніпулювати собою.

Декілька груп у Facebook, у яких було зафіксовано підвищену активність російських акаунтів, вже заблоковано, проте вони стали перебиратися в Telegram.