В українця, який потонув в Італії, після смерті 28 разів був позитивний тест на COVID-19

Українець, який потонув біля берегів Італії, поставив інфекціоністів у безвихідь. Ті, дослідивши біологічні зразки з тіла утопленика більш ніж протягом місяця, отримали 28 позитивних тестів на коронавірус.

Випадок був описаний у звіті італійських медиків із Університету Д’Аннунціо, який опублікували у Journal of Medical Case Reports. На думку фахівців, отримані дані проливають нове світло на персистенцію вірусу SARS-CoV-2 у тілах померлих, хоча як уточнили лікарі, для визначення ризику зараження необхідні додаткові дослідження.

Вони зазначили, що основний шлях передачі вірусу – великі краплі з частинками інфекції, і до цього часу не було свідчень зараження від тіла померлого.

“Цей випадок свідчить про збереження РНК SARS-CoV-2 протягом 41 дня після смерті”, – написали дослідники.

“Дані про стійкість інфекції мають принципове значення для патологоанатомів, щоб зрозуміти, коли поводження з тілом померлого безпечне, і те, що необхідні подальші дослідження для оцінки контагіозності вірусу”, – зазначили експерти.

Про українця, про якого йшлося, відомо, що йому на момент смерті був 41 рік. Він зник безвісти після купання в морі з другом неподалік К’єті на східному узбережжі центральної Італії.

Тіло знайшли затиснутим між камінням приблизно через 16 годин, після чого було призначено розтин.

Незважаючи на те, що до смерті у чоловіка не було жодних симптомів, з його носа взяли мазок відповідно до чинних в Італії рекомендацій щодо COVID-19.

“Через очікування дозволу на поховання тіло зберігалося у морзі лікарні К’єті з дотриманням рекомендацій щодо поводження з померлими від SARS-CoV-2″, – уточнили автори. – Період очікування дозволив нам простежити еволюцію вірусу, виконавши кілька мазків із носоглотки”.

Протягом 41 дня, поки тіло зберігалося в холодильній камері за температури 4°C у запечатаному та продезінфікованому водонепроникному пакеті, дослідники взяли 28 мазків носоглотки для ПЛР-тестування.

“Всі мазки, зроблені протягом періоду спостереження, були визнані позитивними”, – написали вчені. – Було неможливо провести інші мазки через 41 день через дозвіл на поховання, а також через процеси гниття тіла”.

Дослідники у своїй роботі наголосили, що даних про стійкість вірусу на тілах після смерті та про ризик зараження не вистачає, але вони мають принципове значення, оскільки “проведення розтину піддає різні категорії працівників (патологоанатомів, техніків тощо) контакту з можливим джерелом біологічного ризику, що має наслідки не лише з погляду здоров’я, а й із судово-медичного”.

Вони зазначили, що, хоча основним шляхом передачі є вдихання великих респіраторних крапель, “також припускалася передача через контакт із зараженими виділеннями тіла, повітрям та фекально-оральним шляхом”.

“При поводженні з тілами, інфікованими SARS-CoV-2, потенційний ризик передачі може бути пов’язаний із прямим контактом із людськими останками або біологічними рідинами, в яких є вірус”, – написали вони.

Дослідники також рекомендували звести до мінімуму контакт та вплив інфікованих біологічних рідин на людину.

“Враховуючи, що у загиблого чоловіка не було симптомів коронавірусу, отримані результати наголошують на важливості посмертних мазків у всіх випадках розтину, оскільки безсимптомність не виключає наявності вірусу”, – підкреслили медики.