Європарламент змінив президента: чого чекати від Антоніо Таяні?

Передвиборча драма у стінах Європейського парламенту закінчилась.
Після чотирьох турів виборів президента ЄП в Страсбурзі оголосили про перемогу кандидата консервативної Європейської народної партії (ЄНП), італійця Антоніо Таяні.

Депутати ЄП пішли перевіреним шляхом, обравши представника “старої еліти”, який пообіцяв захищати інтереси всіх депутатів, політичних партій та громадян ЄС. Чи вистачить Таяні знання та досвіду, щоб продовжити справу Мартіна Шульца, та чого чекати Україні від новообраного голови парламенту в наступні два роки?

Промінявши Рим на Брюссель
Політична кар’єра Таяні розпочалась у лавах найбільшої правої партії Італії “Вперед, Італія” (Forza Italia) на початку 1990-х.
Лідером Forza Italia вже багато років поспіль залишається одіозний Сільвіо Берлусконі, колишній прем’єр-міністр Італії, відомий гучними судовими справами з приховування доходів, хабарництва та зв’язками з мафією.
Таяні не був пересічним партійцем – він обіймав посаду речника Берлусконі.
Та попри близькі зв’язки з прем’єр-міністром та можливість збудувати політичну кар’єру, не полишаючи Італії, Таяні обрав інший шлях. У 1994 році він вперше обирається до Європейського парламенту.
Відтоді політик так ніколи і не залишив Брюссель, пройшовши декілька каденцій депутата ЄП, єврокомісара з питань транспорту, індустрії та підприємництва Європейської комісії та віце-президента Єврокомісії. Він пропрацював членом ЄК за італійською квотою в двох поспіль складах комісії Баррозу.
За понад 20 років брюссельської кар’єри Таяні займався економічними, міжнародними та конституційними питаннями. Брав участь у розробці Європейської конституції, покликаної ще більше об’єднати країни ЄС, яка була відкинута після референдумів у Франції та Нідерландах.
Незважаючи на довгі роки проживання у “брюссельській політичній бульбашці”, попри брюссельську соціалізацію та “європеїзацію”, з якою стикаються більшість політиків та посадовців ЄС, Таяні успішно поєднує в собі політика італійського та європейського. Багаторічний досвід у стінах двох керівних інституцій ЄС дає підстави припускати, що новообраний президент розуміє всі тонкощі роботи та вміє налагоджувати мости на шляху до розробки та ухвалення європейських політик.
Перед обранням на посаду президента ЄП Таяні дав усі обіцянки, які годиться чути від політика такого рівня.
Він пообіцяв бути “нейтральним”, думати про інтереси всіх та не використовувати цю посаду задля промотування своїх власних політичних інтересів, переступати через інтереси партій задля знаходження консенсусу та налагодження репутації ЄП всередині ЄС та за його межами.

Україна та новий президент ЄП
Провівши аналіз голосування нового президента ЄП на сайті VoteWatch Europe, можна сказати, що Таяні чітко слідує партійній лінії у питаннях, пов’язаних з Україною.
Європейська народна партія, яку представляє Таяні, вважається однією з найбільш проукраїнських, її члени справді багато роблять для нашої країни.
За минулі роки Антоніо Таяні підтримав такі важливі для України питання, як ратифікація Угода про асоціацію, резолюції про порушення прав людини у Криму, про необхідність звільнення українців з полону РФ та щодо санкцій проти Росії.
Але особистого досвіду співпраці з нашою країною у голови ЄП, на жаль, немає.
У питаннях зовнішньої політики Таяні віддає перевагу країнам Латинської Америки. Він входив у делегацію співпраці ЄП з Бразилією, Чилі та Євро-Латинською парламентською асамблеєю.
Тому нашому МЗС та представництву України при ЄС доведеться попрацювати, щоб переконати Таяні відвідати Україну вже найближчим часом. Бо попри, здавалося б, абсолютно проукраїнські голосування,
не виключено, що у розумінні українсько-російського конфлікту президент ЄП подекуди лишається “італійцем”.
У 2014 році, в розпал війни на Сході, новообраний президент говорив в інтерв’ю Reuters про необхідність співпраці з Росією, а про Україну згадував як про “cкладний коктейль” з 46 мільйонів людей з різними етнічними і культурними традиціями.
Важливо показати Антоніо Таяні, що насправді відбувається на Сході сьогодні, хоча марно сподіватися, що Україна стане одним із пріоритетів діяльності політика.
Швидше за все, протягом наступних більше ніж двох років голова Європейського парламенту покладатиметься на своїх однопартійців з ЄНП, а також на більшість депутатів ЄП, яка здавна підтримує найважливіші для України питання.
Європарламент є та залишатиметься найбільш проукраїнською інституцією ЄС, яка продовжить виступати за повернення українських територій, захоплених Росією, за звільнення українських заручників та дотримання Росією прав людини, закликатиме до дій, спрямованих на боротьбу з російською пропагандою, до зближення України з ЄС, підтримуватиме безвізовий режим та ретельно слідкуватиме за перебігом реформ та внутрішніми політичними процесами у нашій країні.