Іванка загинула, рятуючи поранених на Херсонщині
23-річна сержантка медичної служби Іванна Поліщук — із села Бродів на Рівненщині. Там багато хто називав її квіточкою, квіткою України.
Дівчина загинула, коли рятувала поранених на полі бою й біля неї впав ворожий снаряд. Її посікло осколками. Смерть була миттєвою.
Іванку та її рідного брата родина Поліщуків взяла у свою сім’ю, замінила їм батьків, — каже односельчанка загиблої Оксана Матвійчук.
Дівчина змалечку була бойовою, могла постояти і за себе, і за інших.
Змалечку Іванка співала й у церковному хорі, читала акафіст на літургіях…
Освіту медсестри Іванка здобула у Шепетівському коледжі на Хмельниччині. Мріяла працювати за фахом, але вакансій все не було.
Тоді вона вирішила перекваліфікуватись на військову медсестру.
– Рішення стати бойовим медиком Іванка ухвалила навесні 2019 року. Місцем служби обрала 80-ту десантно-штурмову бригаду зі Львова, — каже Оксана. — Військова служба Іванці припала до серця, вона гордилась, що корисна своїй державі. Ми часто переписувалися, дівчина раділа кожному стрибку з парашутом.
Пів року вона була в ротації у зоні ООС. Батьки недосипали ночей, переживали. І так раділи, коли поверталась до них…
Мама бойової медсестри розповідає, що незадовго до своєї загибелі Іванна приїжджала у село.
– Вона тоді пішла до сповіді. Довго спілкувалась зі священником, мала якісь недобрі передчуття, — розповідає Людмила Поліщук.
Після того поїхала на навчання, брала участь у спортивних змаганнях серед військових, де посіла друге місце.
А потім із побратимами виїхала на Херсонщину. Це було ще до початку повномасштабного вторгнення.
– Ми постійно тримали зв’язок, але переважно переписувались.
А коли путінські війська атакували Україну, Іванка зателефонувала й тричі повторила: «Мамо, моліться за мене, тут гаряче». І все, більше ми не спілкувались…
– Я продовжувала писати їй у соцмережі, бажала гарного дня, мирного неба, перемоги. Та Іванка вже ці повідомлення не читала. 25 лютого вона загинула.
Один екіпаж дронів-перехоплювачів 55-та окрема артилерійська бригада «Запорізька Січ» за короткий проміжок часу показав результат,…
Кожен день війни ти проходиш свій маленький фронт: тримаєш себе в руках, підтримуєш рідних, працюєш,…
❤️Він провів близько 4000 днів на «нулі» і тепер його ім'я має бути закарбоване в…
Мене звати Артем, позивний «Єбош». Я – оператор БПЛА 5 окремої штурмової Київської бригади. У…
Можливо — на емоціях. Можливо — від втоми. Можливо — тому що в якийсь момент…
Ми шукаємо людей, які готові долучитися до нашої команди. Ти можеш обрати напрямок служби, що…