Categories: Кримінал

“Ми сказали, що в нас немає зброї, а російський солдат почав стріляти”: у Бучі окупант убив батька на очах 14-річного сина

Хлопець поранений, дві кулі потрапили в руку, а третя, яку нелюд випустив у голову дитині, потрапила у каптур.

Хлопчик розповів: “Ми сказали, що в нас немає зброї, а російський солдат почав стріляти”.

Про це повідомила пресслужба ОХМАДИТу, куди хлопчика доправили з пораненнями.

Багатодітна родина Нечепуренко мешкала в Бучі. Найменшому із трьох синів, Юрі, нещодавно виповнилося 14 років. 17 березня разом із батьком він рушив у центр окупованого міста за гуманітарною допомогою та ліками. На той час майже два тижні у будинку сім’ї не було газу, світла та води.

“Ми їхали на велосипедах, коли із-за будинку вийшов російський військовий. Ми зупинилися, підняли руки, сказали, що в нас немає зброї. Але солдат почав стріляти в батька. Він впав. Далі військовий почав стріляти по мені, дві кулі потрапили в руку. Я повалився на землю. Солдат ще вистрелив у каптур, але куля не зачепила голову”,— розповідає 14-річний Юра, син загиблого.

Підтримай нашу сторінку в Facebook.

Декілька хвилин дитина пролежала на землі, а коли російський військовий пішов, хлопець побіг до найближчого притулку, де йому надали першу медичну допомогу. Далі — дістався додому, розказав сім’ї, що батька вбили. Руслану було 47 років.

Два дні родина не могла забрати тіло батька. Коли це вдалося, на руці убитого вже не було білої пов’язки, яка ідентифікує мирних мешканців. Її зняли російські військові. Крім цього, у вбитого поцупили телефон, гаманець і навіть ключі від дому. Дружина убитого розповідає, російський нелюд стріляв прицільно: у серце та голову.

Родині довелося самотужки ховати батька на подвір‘ї свого дому.

“Три мої сини залишилися без батька. Я розуміла, що мені необхідно рятувати дітей та себе. Нам повідомили, що 19 березня буде “зелений коридор”, втім до місця збору необхідно було дістатися самостійно. Ми йшли тією вулицею, де розстріляли мого чоловіка. Ми йшли і щосекунди молилися за своє життя. Ми чули вибухи поруч, нас зупиняли російські вбивці. Ми йшли і щосекунди прощалися з життям”,— розповідає Алла Нечепуренко, дружина загиблого.

Родина дивом евакуювалася на Черкащину, а вчора, 21 березня, приїхала в ОХМАТДИТ, щоб отримати медичну допомогу сину та офіційно зафіксувати поранення. Хлопчик отримав кульове поранення в руку, передпліччя та палець. Зараз життю дитини нічого не загрожує.

Саша

Recent Posts

Вербування через кохання: як російські спецслужби полюють на українців на сайтах знайомств

Російські спецслужби активно використовують сайти знайомств для вербування українців — як військових, так і цивільних.…

1 місяць ago

“Не про мільйон, а про себе”: дівчина №1

Вероніка, 21 рік, перша жінка, що підписала "Контракт 18–24" у 72-й бригаді. Але це не про…

1 місяць ago

Ця стрічка розповідає про шлях підрозділу, який став символом сучасних українських штурмових військ

Ця стрічка розповідає про шлях підрозділу, який став символом сучасних українських штурмових військ. Це історія…

1 місяць ago

⁨⁨Україна варта того, щоб за неї боротися.

Її захисниці — це сила, професіоналізм і відданість, якими справді можна пишатися.Щодня вони виконують свою…

1 місяць ago

«Боги війни» та «ландшафтні дизайнери» 28 ОМБр

У арти мало романтики, хіба можна вважати романтичними холодні ранки, вічний бруд під ногами, збиті…

1 місяць ago

Одинадцять років тому на військовій карті України з’явилася 53 окрема механізована бригада імені князя Володимира Мономаха

Бригада, що пройшла сотні кілометрів фронту. Це шлях, написаний мужністю, потом і кров’ю. Шлях людей,…

1 місяць ago