УКРАЇНА LIVE

Родина Ус відома у Чернігові, адже свого часу її голова Максим, маючи ДЦП, пробіг 100 кілометрів ультрамарафону та потрапив до Книги рекордів України.

Та війна зруйнувала всі плани сім’ї на нормальне життя.

«Коли почалася війна, батьки та син пару днів перечікували обстріли в укритті. Але Дмитрику було складно там. Тому вирішили пересиджувати обстріли вдома, — розповіла на своїй сторінці у фейсбуці знайома родини Наталія Найдюк. — Родина Усів живе у двоповерховому багатоквартирному будинку на верхньому поверсі. Коли о 20 годині 16 березня почався артобстріл, то родина вирішила вийти у під’їзд.

Думали, що снаряд влучить у дах. Максим із сусідкою стояли. А Дмитрик разом з мамою Євгенією сиділи на стільцях біля стіни. Коли снаряд впав за 7 метрів від будинку, металеві двері під’їзду вибило. Макс залишився цілим. Сусідці пошкодило руку. Чоловік почув крик дружини. Підсвітив налобним ліхтариком і побачив сина, що лежав у калюжі крові. Макс кликав людей з сусіднього будинку, але там сказали, що не можуть допомогти.

Побіг до укриття, там теж відмовили. Обстріли тривали. Потім Максим вибіг втретє і зустрів на вулиці двох чоловіків. Вони покликали друзів і допомогли перенести непритомного Дмитрика та поранену в ногу дружину в укриття. Вже там викликали швидку.

Спочатку до лікарні відвезли сина, потім дружину. У Євгенії поранення від уламків та перелом ноги нижче коліна. А Дмитрику уламки влучили в голову. Хлопчик тримав пульс майже тиждень. Але 23 березня йому стало гірше. На ранок маленький янгол помер, так і не прийшовши до тями». За словами Максима Уса, становище дружини теж складне. З ноги повитягали уламки і зашили рани. Але потрібне лікування, яке зараз у Чернігові провести не можуть.

У жінки є до трьох тижнів, щоб врятувати ногу. Інакше Євгенія стане інвалідом… Зараз родина шукає кошти на лікування.