“Мамо, не плач, все буде добре”: забирала військових з-під обстрілів, тепер вони мстяться за неї

Батьки не вірять, що їхня донька пішла з життя так рано

Військовій медичці, 25-річній Катерині Ступницькій, посмертно присвоєно звання Героя України. Вона загинула під час авіанальоту на підступах до Києва. А доти встигла врятувати життя своїм побратимам, яких змогла забрати із поля бою під ворожими обстрілами.

Про це йдеться в ТСН.

Пані Тетяна показує фото своєї Каті у сукні, яку та собі вишила бісером. Вона змалечку мріяла бути медиком, вивчилася і у 2016 році підписала контракт зі збройними силами. Батьки намагалися переконати її бути медиком цивільним, але вона знову перепідписувала контракти із ЗСУ. А з початком повномасштабного вторгнення вирушила на передову. «Подзвонить, а в мене одразу сльози. « Мамо, не плач, все буде добре. Я прийду», – пригадує жінка.

«От там в кімнаті приїжджала, була вже збиралась їхати. Кажу: «А якщо вб’ють, то що буде?». «Така доля моя», каже», – додає батько.

Востаннє вони чули доньку 8 березня. На підступах до Києва точилися запеклі бої. «Подзвонила, дуже погано було чути. Питаю, що там, як там? «Все добре, мамо», – пригадує пані Тетяна.

А насправді там було пекло. А Катерина Ступницька була єдиною бойовою медичкою на роту. «Коли з’явились перші жертви, вона по команді під’їхала, забрала мого командира взвода, він був важкий», – розповідає командир роти Микола Сенькевич.

А потім було ще багато поранених, розповідає він вже і сам із лікарні. Під час авіанальоту він та Катя були у віддаленому будинку, який місцеві передали під медпункт ЗСУ. «Вийшло, що я вцілів, а її похоронили», – каже чоловік.

«Розум розуміє, а серце прийнять не може. Болить, просто болить серце і не перестає і все», – додає батько Каті.

На полі бою під обстрілами медичка врятувала десятки життів. За це сержантці Катерині Ступницькій присвоєно звання Героя України. Посмертно. «Добра доня. Дякуємо Богу, що вона в нас така була, тільки що мало», – каже батько..

«Вона як зірочка була, доброзичлива, чуйна. Я тільки стану на ноги, я помщуся за кожного», – додає командир роти.

Мститиметься за Катю і її наречений. Разом служили і планували весілля. І ті поранені хлопці, яких вона встигла забрати із поля бою. 11 квітня Каті мало б виповнитися 26.