УКРАЇНА LIVE

Кожен із них має страшну історію.

Із Львівщини до Італії евакуювали півтори сотні вимушених переселенців з гарячих точок, де тривають бойові дії. Сюди – волонтери чи евакуаційні потяги їх доправили з центральної та Східної України. А вже з Львівщини італійські благодійні організації своїм транспортом відвезуть українців до Рима, Болоньї, Падуї. Безкоштовно поселять та забезпечать пакетом соціальних послуг. У пріоритеті – люди з інвалідністю.

Про це йдеться в ТСН.

У кожного із переселенців, яких евакуйовують до Італії, своя болюча історія.

Бабуся маленької Варі з Сєвєвродонецька. Родина довго не наважувалась залишити рідне місто. «Нам вояки кажуть: «Чого ви чекаєте, ви чекаєте на міну на голову? Виїжджайте швидше». Вже багато людей виїхало. Ми не наважувались, сиділи до останнього», – розповідає жінка.

Що вдасться втекти від рашистів та вибратися із стражденного Маріуполя до останнього не вірила і Наталія. «В Маріуполі в мене було два рази, що я говорила, може зробити суїцид, бо помирати від ран, кровотеч буде дуже боляче, настільки я була деморалізована, що постійно бомбардування», – пригадує жінка.

Дні і ночі у бомбосховищі, без зв’язку, на дровах готували їжу, ділили так, аби кожному вистачало, щоб не померти з голоду. Та це було не найстрашніше. Найважче давалася розлука з сином. Борис незрячий і під час повномасштабного вторгнення рашистів був у Харкові. Над хлопцем навіть оформили тимчасове опікунство, бо думали що його мати загинула.

Та жінці вдалося вибратися. Врятували її роми. «Як виявилося з нами були цигани, і за ними приїхав знайомий і забрав весь табір і вони впихнули ще нас», – пригадує Наталія.

Більше півсотні мікробусів привезли гуманітарну допомогу з Італії, її розвантажили. А тепер на них же евакуйовують півтори сотні людей, першочергово з інвалідністю. У Тетяни ДЦП. З-під Чернігова вона врятувалася з двома дітьми. Трирічною Даринкою та 9-річною Настею.

«Заради безпеки дітей, тому що я людина з інвалідністю, в бомбосховище не сховаюся, діти, налякані були весь час, стріляли, вони спати не могли, жити не могли», – каже жінка.

«Організатором події є Місіонерська організація Папи Івана. Туди входить 90 організацій з Італії, урядові і неурядові, відповідно, вони все покривають», – кажуть організатори.

Що вдасться втекти від рашистів та вибратися із стражденного Маріуполя до останнього не вірила і Наталія. «В Маріуполі в мене було два рази, шо я говорила, може зробити суїцид, бо помирати від ран, кровотеч буде дуже боляче, настільки я була деморалізована, що постійно бомбардування», – пригадує жінка.

Дні і ночі у бомбосховищі, без зв’язку, на дровах готували їжу, ділили так, аби кожному вистачало, щоб не померти з голоду. Та це було не найстрашніше. Найважче давалася розлука з сином. Борис незрячий і під час повномасштабного вторгнення рашистів був у Харкові. Над хлопцем навіть оформили тимчасове опікунство, бо думали що його мати загинула.

Та жінці вдалося вибратися. Врятували її роми. «Як виявилося з нами були цигани, і за ними приїхав знайомий і забрав весь табір і вони впихнули ще нас», – пригадує Наталія.

Більше півсотні мікробусів привезли гуманітарну допомогу з Італії, її розвантажили. А тепер на них же евакуйовують півтори сотні людей, першочергово з інвалідністю. У Тетяни ДЦП. З-під Чернігова вона врятувалася з двома дітьми. Трирічною Даринкою та 9-річною Настею.

«Заради безпеки дітей, тому що я людина з інвалідністю, в бомбосховище не сховаюся, діти, налякані були весь час, стріляли, вони спати не могли, жити не могли», – каже жінка.

«Організатором події є Місіонерська організація Папи Івана. Туди входить 90 організацій з Італії, урядові і неурядові, відповідно, вони все покривають», – кажуть організатори.

Італійські сім’ї уже чекають українців. «Ось це наш будинок, куди повинні приїхати люди, ми чекаємо вас, щоб допомогти вам відійти від жаху і страждань, які ви пережили. Гостинно чекаємо, українці», – показують італійці будинок.

«Їх поселять у великих містах – Турин, Болонія, Рим. Їх поселять в сім’ях, або будуть мати індивідуальне помешкання. Також надаватимуть щомісячну фінансову допомогу, допоможуть з вивченням мови та пошуком роботи, а дітей влаштують у школи», – додає волонтер із Італії Олександр.