УКРАЇНА LIVE

Між Україною та Росією 1 квітня відбувся обмін полоненими, тоді додому повернулися 85 наших захисників, серед них – 15 жінок. Українські військові зв’язківці Анастасія Матрущенко та Олександра Цепук, які побували у російському полоні, розповіли про те, що їм довелося пережити. Їхні історії опубліковані на Facebook-сторінці Мінреінтеграції.

Старший солдат Анастасія Матрущенко розповіла, що військова частина, де вона несла службу, була розстріляна ворожою артилерією та танками.

“У бункер, де знаходилася чергова зміна, кілька разів потрапив танк, – згадує вона. – Коли пил розвіявся, до приміщення полетіли гранати. У нас вилучили зброю, амуніцію, бронежилети та мобільні телефони. Зв’язали руки, на очі одягли пов’язку”.

Дівчина потрапила спочатку до Білорусі, вона згадує, як до неї підходили російські солдати та кричали “Слава Россеї”, а у відповідь на мовчання починали знущатися та погрожували. А із сусідніх приміщень, за словами Анастасії, долинали звуки допитів українських військових чоловіків.

Потім дівчину та інших військовополонених доправили до СІЗО під Брянськом (Росія), де тюремні наглядачі намагалися їх морально зламати. У присутності чоловіків дівчат змушували повністю роздягатися, присідати, підстригли наголо, а в камерах постійно допитували.

Олександра Цепук розповідає, що вузол зв’язку, де вона проходила службу, захищався від супротивника всіма можливими засобами, але окупанти застосовували тяжке озброєння та закидали бункер гранатами.

За її словами, у Білорусі до них підійшли репортери російського телебачення, яким дуже не сподобалося, що вони розмовляють українською мовою і вимагали перейти на російську, але ніхто цього не зробив, що дуже розлютило репортерів.

Олександра згадує, що у камері, де тримали жінок було лише 2 ліжка та 1 матрац на 7 осіб. За такі “зручності” їх просили розповісти про гарне ставлення з боку окупантів, але дівчата, звісно, відмовилися.

Кандидат юридичних наук Олена Харитонова, як повідомляє “Уніан”, пояснила, чому окупанти поголили голови українським військовополоненим жінкам. За її словами, це є актом, який може призвести до приниження людської гідності або може спричинити почуття неповноцінності. Гоління голови нашим військовополоненим жінкам це була спроба нав’язати їм девіантність.