УКРАЇНА LIVE

У селі Мотижин під Києвом ідентифікували ще одну жінку, вбиту російськими загарбниками. Нею виявилася 41-річна киянка Ярослава Литвиненко. Жінка разом із молодшою сестрою приїхала на початку війни в будинок своєї бабусі, де жили її батьки, сподіваючись сховатися від обстрілу.

Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Приїхала сховатися від війни

У селах та містах під Києвом, які цілий місяць провели під окупацією російських загарбників, продовжують знаходити закатованих та вбитих українців.

Так, село Мотижин на Житомирській трасі стало відомим після того, як у братській могилі в лісосмузі виявили практично всю сім’ю старости цього села Ольги Сухенко. З нею був закопаний чоловік Ігор та син Олександр. Живою залишилася лише дочка старости, яка з сім’єю покинула село у перші дні війни.

Також у братській могилі виявили тіло волонтера з Ірпеня Сергія Кубрушка. Він із братом привіз сюди продукти для мешканців та був убитий російськими солдатами.

Наразі стало відомо про загибель 41-річної Ярослави Литвиненко. Жінка приїхала до Мотижина з Києва на другий день війни, щоб сховатися від вибухів. Багато хто тоді думав, що можна пересидіти війну в маленькому населеному пункті.

“Розповідали, що в Мотижині прописано приблизно 1300 мешканців. А на початку війни тут налічувалося 5000 людей”, – каже один із мешканців.

Яся загинула, батькові вдалося вижити

Ярослава Литвиненко для Мотижина була не чужою людиною. Тут жила її бабуся, яка давно померла, але лишився будинок. Також у селі живуть її батько та мама. Ярослава і раніше часто бувала в Мотижині. У шкільні роки вона тут бігала на дискотеку.

Як розповіла подруга Ясі Світлана, коли російські окупанти їхали вулицею, вони відкрили вогонь по будинках, що стояли біля дороги. “Їхній будинок якраз знаходився вздовж дороги, а Яся з батьком були у дворі. Ми ще точно не знаємо, як саме все сталося. Але її поранили, а потім її та батька орки забрали з собою. Це було 19 березня”, – каже Світлана.

Батьку Ясі вдалося врятуватися – чи його відпустили, чи він втік, поки неясно. А ось Ярослава загинула. Її тіло виявили лише зараз. Друзі навіть не знали, знайдуть її чи ні.

“Мені подруга зателефонувала і кричала в трубку, що нашої Ясі немає. Я досі не можу в це повірити, мені здається, що вона жива. Я думала, може, вона знайдеться. Але ні”, – плаче Світлана.

Ярослава жила в Києві на Севастопольській площі, працювала в магазині. Вона сама виховувала сина, він несе службу у президентському полку. Минулого року він брав участь у параді на День Незалежності і Ярослава дуже ним пишалася. Вона зуміла виховати дуже гарного хлопця.

Зараз вся родина Ясі готується до похорону.

Усього ж у Мотижині офіційно наразі відомо про шістьох загиблих. Але пошуки зниклих людей ще тривають.