Categories: Війна

“На моїх очах загинула дочка”: історія мешканки Чернігова, рідних якої вбили окупанти

Вікторія Коваленко та її чоловік Петро на 9 день війни спробували вивезти з-під обстрілів двох дітей – 12-річну Вероніку та однорічну Варвару. Вікторія втратила відразу двох близьких людей – старшу дочку і чоловіка.

Деталі розповіли в BBC.

Трагедія сталася на 9 день війни. Сім’я на власному автомобілі виїхала за межі міста і дісталася до селища Ягідне. Там на дорозі вони змушені були зупинитися – шлях їм перегородила купа каменів. Петро вийшов з машини, щоб прибрати перешкоду і буквально за кілька хвилин автомобіль обстріляли.

“Був вибух або якісь постріли. Мене оглушило. Розлетілося заднє скло. Чоловік крикнув: виходь з машини!” – розповідає Вікторія.

Осколок порізав їй голову, і вона почала стікати кров’ю. 12-річна Вероніка побачила поранену матір і почала кричати, у неї тремтіли руки, і дівчинка вийшла з автомобіля. Вікторія пішла за нею.

Підтримай нашу сторінку в Facebook.

“Потім побачила, як вона впала. Коли підійшла ближче, у неї вже не було голови”, – згадує цей жах Вікторія.

В автомобіль потрапив російський снаряд і спалахнула пожежа. Вікторія тримала на руках молодшу дочку, намагалася заспокоїтися і знайти безпечне місце. Петра вона не бачила і по його мовчанню зрозуміла – він теж загинув.

Добу Вікторія з однорічною донькою намагалася вижити – вони ховалися в припаркованому автомобілі, але потім знову почалася стрілянина. Тоді жінка разом з дитиною втекла в маленьку будівлю поблизу.

А наступного дня її знайшли окупанти та відвезли її в село Ягідне, яке вже було окуповане.

Там 24 дні місцеві жителі прожили в підвалі місцевої школи, без медикаментів і допомоги. Світла не було – користувалися свічками. Їм катастрофічно не вистачало повітря, в кімнаті було близько 40 осіб.

Від нестачі руху у людей кровоточили вени, їм робили пов’язки з підручних засобів. В туалет людей теж не випускали, доводилося використовувати відро.

Петро і 12-річна Вероніка поховані в лісі. Зараз Вікторія з маленькою Варварою у Львові.

На пам’ять про старшу дочку Вікторія носить брелок, який вона їй подарувала – корівку з сердечком на грудях. До нього прикріплена маленьке колечко.

“Це і церкви, вона купила його для мене. Це амулет, я відчуваю, що він врятував мене. Він був у моїй кишені. Весь цей час він був там, оберігаючи мене”, – додала Вікторія.

Христина

Recent Posts

«Боги війни» та «ландшафтні дизайнери» 28 ОМБр

У арти мало романтики, хіба можна вважати романтичними холодні ранки, вічний бруд під ногами, збиті…

13 години ago

Одинадцять років тому на військовій карті України з’явилася 53 окрема механізована бригада імені князя Володимира Мономаха

Бригада, що пройшла сотні кілометрів фронту. Це шлях, написаний мужністю, потом і кров’ю. Шлях людей,…

2 дні ago

Батьківщина чує, що ти робиш для неї

Павло, 20 років — молодий батько. Коли він підписав "Контракт 18-24", його дружина Христина не…

2 дні ago

Психологічна смуга перешкод у 23-й окремій механізованій бригаді Сухопутних військ ЗСУ

Психологічна смуга перешкод у 23-й окремій механізованій бригаді Сухопутних військ ЗСУ — це не лише…

2 дні ago

Соціальні та протестні чинники внаслідок паливної кризи в рф

Анотація У матеріалі розглянуто розвиток паливної кризи в російській федерації, її економічні, соціальні та політичні…

3 дні ago

Стан суспільних настроїв у Росії

Стан суспільних настроїв у Росії: вплив паливної кризи та ставлення до зусиль російської влади 71,4% росіян…

4 дні ago