Categories: Війна

“На моїх очах загинула дочка”: історія мешканки Чернігова, рідних якої вбили окупанти

Вікторія Коваленко та її чоловік Петро на 9 день війни спробували вивезти з-під обстрілів двох дітей – 12-річну Вероніку та однорічну Варвару. Вікторія втратила відразу двох близьких людей – старшу дочку і чоловіка.

Деталі розповіли в BBC.

Трагедія сталася на 9 день війни. Сім’я на власному автомобілі виїхала за межі міста і дісталася до селища Ягідне. Там на дорозі вони змушені були зупинитися – шлях їм перегородила купа каменів. Петро вийшов з машини, щоб прибрати перешкоду і буквально за кілька хвилин автомобіль обстріляли.

“Був вибух або якісь постріли. Мене оглушило. Розлетілося заднє скло. Чоловік крикнув: виходь з машини!” – розповідає Вікторія.

Осколок порізав їй голову, і вона почала стікати кров’ю. 12-річна Вероніка побачила поранену матір і почала кричати, у неї тремтіли руки, і дівчинка вийшла з автомобіля. Вікторія пішла за нею.

Підтримай нашу сторінку в Facebook.

“Потім побачила, як вона впала. Коли підійшла ближче, у неї вже не було голови”, – згадує цей жах Вікторія.

В автомобіль потрапив російський снаряд і спалахнула пожежа. Вікторія тримала на руках молодшу дочку, намагалася заспокоїтися і знайти безпечне місце. Петра вона не бачила і по його мовчанню зрозуміла – він теж загинув.

Добу Вікторія з однорічною донькою намагалася вижити – вони ховалися в припаркованому автомобілі, але потім знову почалася стрілянина. Тоді жінка разом з дитиною втекла в маленьку будівлю поблизу.

А наступного дня її знайшли окупанти та відвезли її в село Ягідне, яке вже було окуповане.

Там 24 дні місцеві жителі прожили в підвалі місцевої школи, без медикаментів і допомоги. Світла не було – користувалися свічками. Їм катастрофічно не вистачало повітря, в кімнаті було близько 40 осіб.

Від нестачі руху у людей кровоточили вени, їм робили пов’язки з підручних засобів. В туалет людей теж не випускали, доводилося використовувати відро.

Петро і 12-річна Вероніка поховані в лісі. Зараз Вікторія з маленькою Варварою у Львові.

На пам’ять про старшу дочку Вікторія носить брелок, який вона їй подарувала – корівку з сердечком на грудях. До нього прикріплена маленьке колечко.

“Це і церкви, вона купила його для мене. Це амулет, я відчуваю, що він врятував мене. Він був у моїй кишені. Весь цей час він був там, оберігаючи мене”, – додала Вікторія.

Христина

Recent Posts

«Боги війни» та «ландшафтні дизайнери» 28 ОМБр

У арти мало романтики, хіба можна вважати романтичними холодні ранки, вічний бруд під ногами, збиті…

8 години ago

Одинадцять років тому на військовій карті України з’явилася 53 окрема механізована бригада імені князя Володимира Мономаха

Бригада, що пройшла сотні кілометрів фронту. Це шлях, написаний мужністю, потом і кров’ю. Шлях людей,…

1 день ago

Батьківщина чує, що ти робиш для неї

Павло, 20 років — молодий батько. Коли він підписав "Контракт 18-24", його дружина Христина не…

2 дні ago

Психологічна смуга перешкод у 23-й окремій механізованій бригаді Сухопутних військ ЗСУ

Психологічна смуга перешкод у 23-й окремій механізованій бригаді Сухопутних військ ЗСУ — це не лише…

2 дні ago

Соціальні та протестні чинники внаслідок паливної кризи в рф

Анотація У матеріалі розглянуто розвиток паливної кризи в російській федерації, її економічні, соціальні та політичні…

3 дні ago

Стан суспільних настроїв у Росії

Стан суспільних настроїв у Росії: вплив паливної кризи та ставлення до зусиль російської влади 71,4% росіян…

4 дні ago