Альберт виростав у багатодітній сім’ї і був другим сином, розповіла класна керівничка Лариса Гудзь. У нього з мамою були по-особливому теплі стосунки. Це добра, чуйна, слухняна і працьовита дитина. За турботу про молодших сестричок я ставила його в приклад однокласникам.
8 квітня Тернопільщина прощається із молодим Героєм…
— Я дуже не хотіла, аби син ішов в армію. Але Альберт добровільно пішов у військкомат, — багатодітна мама 8 квітня проводжає свого сина Альберта Тарасова в останню путь. — Підписав контракт у вересні 2019 року. Служив у 80-ій бригаді. Казав, що був і гранатометником, і навідником, і водієм-механіком. Давно перебував на Луганщині у зоні ведення бойових дій. Познайомився минулого року з медсестричкою з іншої роти. Планували одружитися. А я так мріяла про онуків…
Альбертові назавжди залишиться 22, і 7 квітня ланівчани зустріли тіло загиблого Героя-земляка. 8 квітня його проводжають в останню путь, повідомила редакторка газети «Голос Лановеччини» Наталя Гамера.
Солдат 80 окремої десантно-штурмової бригади Альберт Валерійович Тарасов народився 11 липня 1999 року. 26 лютого 2022-го загинув у бою на Херсонщині.
Мати відчувала, що сина немає серед живих
Про загибель сина матері повідомив його побратим ще зранку того ж дня. Підтвердила цю жахливу звістку медсестра Ірина, кохана Альберта.
— Напередодні, у годині восьмій вечора я говорила з сином, — пригадує мама Альберта пані Наталя. — А в 5 годині 12 хвилин 26 лютого його телефон і особистий акаунт зникли з мережі.
Про загибель Альберта мати прийшла повідомити у місцевий військкомат. Не хотілося вірити, всі сподівалися, що живий, але, можливо, в полоні. Вірила і пані Наталя, але каже, що материнське серце однією надією не заспокоїш. Відчувала, що серед живих її дитини немає, хоч і жевріла думка, що вона помиляється.
— Альберт виростав у багатодітній сім’ї і був другим сином, — розповідає класна керівничка Лариса Гудзь. — У нього з мамою були по-особливому теплі стосунки. Це добра, чуйна, слухняна і працьовита дитина. За турботу про молодших сестричок я ставила його в приклад однокласникам. Всі бачили, з якою любов’ю хлопець опікувався Людочкою, яка ходила тоді в школу, навіть волосся їй заплітав.
Мама розповіла, що, коли поїхала в Польщу на заробітки, залишила на сина двох сестричок, а Валерій, старший із дітей, в цей час вчився в Тернополі. Альберт тоді закінчував 11 клас.
«Я дуже не хотіла, щоб син ішов в армію…»
— Я знала, що він справиться, хоч Катрусі було 3 роки, — каже пані Наталя. — А після школи разом зі мною поїхав на заробітки. Навіть під час канікул старався знайти якусь роботу, щоб допомогти сім’ї. Я дуже не хотіла, щоб ішов в армію…
Старший син, 26-річний Валерій, і наймолодша Вікторія, якій лише 3 роки, разом з мамою проведуть свого брата в дорогу Вічності. Чотирнадцятирічна Людмила і майже дев’ятирічна Катруся оплакують Альберта далеко від рідного дому.
Немає таких слів, аби висловити співчуття рідним воїна-захисника. А сльозами нашими можна омити закриту труну Героя. Національний стяг, земляки на колінах, молитва за участі 21 священнослужителя на центральній площі.
Спочивай у мирі, юначе. Господь подбає про твою добру душу, сину український.
Редакція щиро співчуває матері, братам і сестрам, коханій Ірина та всім, хто втратив дорогу людину. Вічна пам’ять, шана і слава тобі, Герою…
Мене звати Артем, позивний «Єбош». Я – оператор БПЛА 5 окремої штурмової Київської бригади. У…
Можливо — на емоціях. Можливо — від втоми. Можливо — тому що в якийсь момент…
Ми шукаємо людей, які готові долучитися до нашої команди. Ти можеш обрати напрямок служби, що…
Ми не просто тримаємо оборону — ми стаємо майстрами своєї справи. Кожен вибух на полігоні,…
Скандал із блогеркою Юлією Вербою, яка разом зі своїм обранцем “пожартувала”, залишивши офіціанту чайові російськими…
На початку грудня, після поїздки до шелтера «Місто добра», я сказав прямо: жодних відписок і…