Іспит у півсили й без ЗНО: як війна змінила українську освіту

Вітчизняна система освіти зіткнулася із серйозними викликами. Сотні навчальних закладів у результаті військових дій було пошкоджено або зруйновано. Мільйони школярів та студентів разом з батьками виїхали до інших регіонів або за кордон, також виїхало багато вчителів. Розуміючи, з якими труднощами сьогодні зіткнулися українські учні, Міністерство освіти та науки України ініціювало низку змін. Учнів звільнили від проходження підсумкової атестації, а зовнішнє незалежне тестування (ЗНО) було вирішено замінити на спрощену “мультипредметну перевірку”.

Докладніше про ситуацію у вітчизняній освіті – у матеріалі Realist.online.

Головне – зберегти потенціал
Навчальний процес в Україні відновився ще із середини березня. Одним із перших рішень МОН стало спрощене зарахування дитини-переселенця до навчальних закладів. Тепер необов’язково подавати копії документів про освіту, якщо їх немає. І це правильно, тому що сім’я, рятуючись від обстрілів, могла поспіхом не взяти шкільні табелі та атестати або вони згоріли. У результаті, достатньо заяви та документа, що встановлює особу, які можна надіслати факсом, електронною поштою.

Шкільні заняття на цьому етапі в Україні проводяться дистанційно. І лише в одній області частково організовано змішане та очне навчання. Як пояснив нашим журналістам голова Профспілки працівників освіти та науки України Георгій Труханов, вітчизняна освіта сьогодні перебуває на стадії пошуку нових форм. Наприклад, йде створення центрів, де викладачам, які переїхають до інших регіонів, будуть організовані комп’ютерні класи для дистанційного навчання.

“Сьогодні треба думати над тим, щоб на базі, що залишилася, відновити процес навчання. Також потрібно працювати над поверненням людей. Розмовляв зі своїм колегою з Польщі. Там багато чого робиться для того, щоб українські учні відвідували школи. Але діти не знають польської і вчителі їх не розуміють… Тому, у вітчизняній освіті і було наголошено на дистанційному навчанні”, – розповів він.

“Мультитест” під час вступу
Навчальний 2021/2022 видався непростим для українських школярів. Часте онлайн навчання через коронавірус, потім війну і пов’язані з цим переїзди та психологічне навантаження – все це потрібно було враховувати. Тому, 24 березня Верховна Рада ухвалила законопроект №7132, відповідно до якого вступ до вищих навчальних закладів цього року відбудеться за спрощеним механізмом. А саме: без результатів ЗНО, єдиного вступного іспиту та єдиного професійного вступного іспиту. Натомість буде проведено Національний мультипредметний тест (НМТ).

Це “випробування” проходитиме у формі комп’ютерного онлайн тестування з таких предметів як українська мова, математика, історія України. Для різних спеціальностей буде встановлено свої вагові коефіцієнти оцінок. Скажімо, для вступу на бакалаврат потрібні будуть результати тесту, мотиваційний лист та заява. Для коледжу та деяких вищих навчальних закладів потрібно провести творчий конкурс. Подання документів та підтвердження місця навчання здійснюватиметься за допомогою інтернету.

Як повідомив голова Міносвіти Сергій Шкарлет, для України сьогодні важливо максимально зберегти студентський контингент, який є національним та інтелектуальним потенціалом країни.

“Ми повинні стимулювати до навчання саме в нашій державі, навіть у такий скрутний для всіх час. Тому необхідно створити доступні та безпечні умови для вступників. Саме тому ми напрацювали іншу модель – Національний мультипредметний тест для здобуття вищої освіти”, – наголосив він.

Демонстраційний варіант НМТ планується опублікувати наприкінці місяця. Але вже відомо, що “тест” складатиметься з 60 завдань – 20 з кожного з предметів. На виконання буде приділятися 80 хвилин.

Втім, далеко не всі експерти поділяють ініціативу із НМТ. Голова Вільної профспілки освіти і науки України Володимир Фундовний вважає, що частину дітей із “гарячих точок”, таких як: Буча, Ірпінь, Ізюм, Маріуполь та ін., потрібно звільнити від проходження будь-яких тестів.

“Досить буде співбесіда, яку проводить досвідчений спеціаліст. Думаю, співбесіду зможе на 80-90% визначити знання учня. Адже треба розуміти, пережити те, що було в тих населених пунктах, важко навіть дорослому, не кажучи вже про дитину”, – розповів він. Realist.online.

Пристрасті з “дистанційкою”
Через військові дії українські школи змушені продовжувати традицію онлайн навчання, започатковану ще два роки тому у зв’язку з коронавірусом. Якщо військові дії затягнуться, школярам доведеться й надалі спілкуватися з учителями через Мережу. Про те, чи страждає від цього якість освіти, думки розділилися. На думку Володимира Фундовного, якщо дитина хоче вчитися, вона робитиме це і в “зумі”.

“Моя дружина – математик. Я вам скажу, з 30 учнів у класі – 24 – 26 постійно перебувають у процесі навчання. Тому, хто хоче, той буде вчитися. Для, вчителя, правда, це дуже велике навантаження, особливо з таких предметів як фізика, хімія, математика. Після уроку години чотири – це зворотний зв’язок, тому що потім діти дзвонять, якщо їм щось не зрозуміло”, – розповів він.

Серед батьків є багато тих, хто проти такого підходу і при нагоді намагатимуться прилаштувати дитину туди, де можна відвідувати навчальний процес.

“Я працюю з ранку до вечора. Удома з донькою залишається бабуся, і їй важко освоїти комп’ютер та допомогти дитині. Тому, найкраще рішення – це “жива” школа”, – розповіла нам киянка Тетяна Пономарьова.

“Я за своїм сином бачу, як він деградує. Хлопець не тільки не отримує нових знань, але забуває пройдений матеріал. Немає нічого кращого, ніж вчитися на очній формі”, – повідомила Realist.online інша мешканка столиці Олена Білюк.

На закінчення
Спроби влади і МОН України зберегти систему освіти, зробити її найбільш прийнятною в умовах, що склалися, заслуговує на повагу. І хотілося б вірити, що зусилля будуть спрямовані виключно на підвищення якості знань молодого покоління. При цьому не варто забувати, що попередні роки вітчизняна освіта переживала реформування, яке було незрозумілим багатьом батькам.

Наприклад, ситуація зі скороченням шкіл та їх подрібнення на “гімназії” та “ліцеї” до 2027 р. – все це ускладнить доступ до освіти для старшокласників та загалом для дітей з регіонів. Також з подачі Світового банку планується “підрізати” та ущільнити кількість державних вузів. Чи не приватних, які сьогодні є “фабриками дипломів”. Ну і, звичайно, праця шкільного вчителя, який, як і раніше, залишається мало оплачуваним. Хоча викладачам минулого року підняли зарплату на 20%, при цьому фактично зрізали всі надбавки, які у багатьох вчителів становили до 30% від окладу.

Тому всі позитивні ініціативи в українській освіті мають ефект у тому випадку, якщо відбуватимуться одночасно з покращенням усієї суспільно-економічної системи країни. Не можна успішно реформувати окрему галузь соціального університету, інші ж залишити на самоплив. У всьому має бути комплексний підхід.